THE RESULTS OF FIVE YEARS OF HYBRID AGGRESSION ; ПІДСУМКИ ГІБРИДНОЇ П'ЯТИРІЧКИ (2014–2019 рр.)

Abstract

The article is devoted to the results of five years of hybrid Ukrainian-Russian confrontation (2014-2019) and is written by a call-to-answer principle. The author identifies several key areas in which Ukraine is experiencing aggression, identifies what the main threats were, and what responses were found to those threats during 2014-2015. So, these areas are saving of sovereignty, international subjectivity of Ukraine, de-communism and information component of hybrid confrontation, religious factor, as well as energy and economic independence.The author draws attention to the need for asymmetric actions, a combination of elements of public policy and public activity in the course of hybrid confrontation. The article proves that the hybrid activity of Russia is possible in a number of life spheres in the state and society, the methods of pressure from the Kremlin are being improved, to which Ukraine must give an energetic answer. The development of the situation in the information and energy sphere, religious life in Ukraine are considered by the Kremlin as a bridgehead for aggression. An example for distraction of Putin's plans to proclaim Novorossiya as a successful resistance to Russia's aggressive actions is given. The main conclusion of the hybrid five-year plan is the obvious fact that Ukraine has stood, but the struggle is continuing. Challenges will continue to arise, so it is necessary to seek and produce answers at different levels - institutional, educational, political, cultural, worldview, etc. Finding and developing a vision for Ukraine's future through national dialogue and understanding are the key answers. While remaining its own subjectivity despite hybrid aggression, Ukraine should focus on stepping up internal transformation and shaping the agenda for winning the hybrid war.Key words: hybrid aggression; Ukraine; Russia; sovereignty; Ukrainian-Russian war. ; Стаття присвячена підсумкам п'яти років гібридного українсько-російського протистояння (2014-2019 рр.) і побудована за принципом «виклик-відповідь». Автор виділяє кілька ключових сфер, в яких Україна зазнає агресії, визначає, якими були основні загрози, і які відповіді було знайдено на ці загрози протягом 2014-2015 років. Так, цими сферами є збереження суверенітету, міжнародна суб'єктність України, декомунізація та інформаційна складова гібридного протистояння, релігійний фактор, а також енергетична та економічна незалежність.Автор звертає увагу на необхідність асиметричних дій, поєднання елементів державної політики та громадської активності у ході гібридного протистояння. Стаття доводить, що гібридна активність Росії є можливою у низці сфер життя держави та суспільства, відбувається вдосконалення методів тиску з боку Кремля, на що Україна повинна давати енергійну відповідь. Розвиток ситуації у інформаційній та енергетичній сфері, релігійне життя в Україні розглядаються Кремлем як плацдарм для здійснення агресії. Наведено приклад руйнування планів Путіна з проголошення «Новоросії» як успішного опору агресивним діям Росії. Головним висновком гібридної п'ятирічки є очевидний факт, що Україна вистояла, але боротьба триває. Виклики виникатимуть і надалі, тому шукати та продукувати відповіді потрібно на різних рівнях – інституційному, освітньому, політичному, культурному, світоглядному тощо. Ключовим же видається пошук та розробка бачення майбутнього України, шляхом національного діалогу та порозуміння. Зберігши власну суб'єктність попри гібридну агресію, Україна повинна зосередитися на активізації внутрішніх перетворень та формуванні порядку денного перемоги у гібридній війні.Ключові слова: гібридна агресія; Україна; Росія; суверенітет; українсько-російська війна.