The Toponyms of a Big City: an Informal Aspect (on Materials of Kharkiv) ; Топонимия большого города: неофициальный аспект (на материалах города Харькова) ; Топонімія великого міста: неофіційний аспект (на матеріалах Харків)

Open Access

Abstract

The article deals with the unofficial names of the streets of Kharkiv. Until 1804 in Kharkiv, all street names were unofficial. Many streets had two or three names. These names were known only to local residents. From the colloquial speech of the townspeople, the city government chose one name, and that name became the official name. Informal names of urban sites best convey the opinion of citizens about their city. In historical toponymy, informal names can be an argument in discussions about how to measure the area of a city. In local lore literature data on the area of the same city sometimes differ significantly. The process of the unofficial name of urban objects has been and remains spontaneous. Informal names are influenced by the interaction of languages, the emergence or disappearance of a certain concept, the natural or unnatural loss of the meaning of a city object, the archaization of names, the literary and artistic activity. One of the objectives of the article is to determine the cause of the appearance of groups of informal names of urban objects and to determine the peculiarities of informal names in the city. The factors affecting the process of the emergence of informal names are listed. The analysis of urbonyms and the processes of creating an informal nomination is combined with the study of the linguistic specifics of the names of streets and other objects of a large city. The author of the article talks about the future directions for the study of unofficial names in the city. Scientists studying urbonyms should take into account the informal names of city objects, colloquial forms of names, features of youth slang, the influence of slang on the formation of urbonyms and of urban identity. ; В статье рассматриваются неофициальные городские названия в речи горожан. В настоящее время актуальна тема мало изученных названий объектов большого города, тематическое и терминологическое разнообразие которых косвенно указывает на актуальность темы исследования. До 1804 года в Харькове все урбанонимы были неофициальными. Многие улицы имели два или три названия, поэтому первыми официальными топонимами города стали названия, которые власть спонтанно выбрала из речи горожан, и именно они стали официальными. Неофициальные названия городских объектов лучше всего передают мнение горожан об их городе. В исторической топонимии прозвища когут стать аргументом в дискуссиях о том, как измерить площадь города. В краеведческой литературе сведения о площади одного и того же города иногда существенно отличаются. Процесс неофициального наименования городских объектов был и остаётся стихийным. На возникновение неофициальных названий влияет взаимодействие языков, возникновение или исчезновение определённой концепции, естественная или неестественная потерся значения городского объекта, архаизация названия, литературная и художественная деятельность современников. Цель статьи ‒ определить причину возникновения прозвищ и определить их специфику. В статье указаны факторы, влияющие на процесс неофициальной номинации городских объектов. Определены причины появления иосновные группы прозвищ по значениям. Анализ урбанонимов и процессов неофициальной номинации совмещён с изучением лингвистической специфики названий улиц и других объектов большого города. Определены основне особенности неофициальных названий. Автор статьи сообщает о дальнейших направлениях исследования неофициальных названий урбанонимов. Специалисты, которые изучают урбанонимы, должны учитывать неофициальные названия городских объектов, разговорные формы названий, особенности молодёжного сленга, влияние сленга на формирование урбанонимов и городской идентичности. ; У статті розглянуто назвиська, що вживають містяни в мовленні. Сьогодні актуальною є тема мало вивчених назвиськ об'єктів великого міста. Тематичне і термінологічне розмаїття яких непрямо вказує на актуальність теми дослідження. До 1804 року в Харкові всі урбаноніми були неофіційними. Багато вулиць мали дві чи три назви, тому першими офіційними топонімами міста стали назви, що влада спонтанно обрала з мовлення містян, і саме вони набули офіційності. Назвиська міських об'єктів якнайкраще переказують думку містян про їхнє місто. В історичній топоніміці назвиська можуть стати аргументом в дискусіях про те, як вимірити площу міста. В краєзнавчий літературі відомості про площу одного й того ж міста іноді суттєво різняться. Процес неофіційно найменування міських об'єктів був і залишається стихійним. На виникнення назвиськ впливає взаємодія мов, поява чи зникнення певної концепції, природна чи неприродна втрата значення міського об'єкта, архаїзація назви, літературна і художня діяльність сучасників. Мета статті ‒ визначити причину появи назвиськ і визначити їхню специфіку. У статті вказано на чинники, що впливають на процес неофіційної номінації міських об'єктів. Визначено причини появи і основні групи назвиськ за значенням. Аналіз урбанонімів і процесів створення неофіційної номінації поєднується з вивченням лінгвістичної специфіки назв вулиць й інших об'єктів великого міста. З'ясовано основні особливості неофіційних назв. Автор статті робить висновок щодо подальших напрямів дослідження назвиськових відповідників урбанонімів. Науковці, що вивчають урбаноніми, повинні враховувати назвиська міських об'єктів, розмовні форми назв, особливості молодіжного сленґу, вплив сленґу на формування урбанонімів і міської ідентичності.