СЛІДЧИЙ-КРИМІНАЛІСТ У СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

Abstract

The object of research is public relations that arise and develop in connection with the functioning of the forensic service as a unique institution in the modern system of law enforcement agencies of Ukraine. The subject of the article is a study of organizational and legal aspects of the status and features of the investigator-criminologist. The methodological basis of the article is a set of general and special methods and techniques of scientific knowledge, where the leading place is given to a systematic approach and integration method of research. The directions of de­velopment of the forensic service in the modern system of The expediency of considering the organizational and legal aspects of the functioning of the forensic service as a set of theoretical provisions and derived practical recommendations, and therefore in digital conditions, one of the important participants in the new informa­tion relations is a investigator-criminologist. Attention is focused on the fact that the communicative activity of the forensic investigator consists of informational, in­teractive and relational.law enforcement agencies are described. It is noted that the idea of differentiation of investigative units has been introduced into the legal system of Ukraine, where the forensic service has undergone significant organizational changes. It is noted that investigator-criminologists are currently serving in the bodies of the Ministry of Internal Affairs, the Security Service of Ukraine and the State Bu­reau of Investigation. It was found that the organizational activities of the forensic investigator are aimed at streamlining both their work and the relevant procedural actions regulated by law, as well as the implementation of planning, informa­tion support, analytical work and control. It was stated that the investigator-criminologist is a procedural figure, who requires the need to legislate his rights and responsi­bilities. However, it is concluded that the uncertainty of its status leads to the erosion of tasks, functions and pow­ers. Based on the hypothesis that all human knowledge about the real world is a set of information models, the author's vision of the problem of creating an information and legal concept of professional activity of a investiga­tor-criminologist is proposed. A theoretical (logical) sub­jective model of the forensic service has been built, which includes three main links of formal administrative com­munication and informal communication channels. ; Коваль С. М. Слідчий-криміналіст у системі право­охоронних органів України: організаційні та правові аспекти. - Стаття. Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають та розвиваються щодо функціонуван­ня служби криміналістки як унікальної інституції в сучасній системі правоохоронних органів України. Предметом статті є дослідження організаційних та правових аспектів статусу та особливостей діяльно­сті слідчого-криміналіста. Методологічною основою статті є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, де провідне місце належить системному підходу та інтеграційному методу дослідження. Охарактеризовано напрями роз­витку служби криміналістики в сучасній системі пра­воохоронних органів. Зазначено, що у правову систему України впроваджено ідею диференціації слідчих під­розділів, де служба криміналістики зазнала суттєвих організаційних змін. Указується, що нині слідчі-кримі- налісти проходять службу в органах МВС, СБУ та ДБР. Наголошується на доцільності розгляду органі­заційно-правових аспектів функціонування служби криміналістики як сукупності теоретичних положень та похідних від них практичних рекомендацій, тому в цифрових умовах одним із важливих учасників нових інформаційних відносин є слідчий-криміналіст. Увага акцентована на тому, що комунікативна діяльність слідчого-криміналіста складається з інформаційної, інтерактивної та реляційної. З'ясовано, що організаційна діяльність слідчо- го-криміналіста спрямована на впорядкування як сво­єї роботи, так і проведення відповідних процесуальних дій, регламентованих законом, а також здійснення планування, інформаційного забезпечення діяльності, аналітичної роботи та контролю. Констатовано, що слід- чий-криміналіст є процесуальною фігурою, яка вима­гає необхідності законодавчого закріплення його прав і обов'язків. Утім підсумовується, що невизначеність його статусу призводить до розмивання завдань, функ­цій та повноважень. Спираючись на гіпотезу про те, що всі знання людства про реальний світ є безліччю інфор­маційних моделей, запропоновано авторське бачення проблеми створення інформаційно-правової концепції професійної діяльності слідчого-криміналіста. Вибу­довано теоретичну (логічну) суб'єктну модель служби криміналістики, що включає три основні ланки фор­мальної адміністративної комунікації та неформальні комунікаційні канали.