Безпека життєдіяльності: порівняльний аналіз традиційних та нових парадигм у сучасній соціології ; Safety of vital activity: a comparative analysis of traditional and new paradigms in the contemporary sociology ; Безопасность жизнедеятельности: сравнительный анализ традиционных и новых парадигм в современной социологии
Abstract
Сьогодні у сучасному суспільстві виникла нагальна потреба перегляду традиційних механізмів гарантування його безпечного функціонування та розвитку, що базуються на пріоритетах захисту національної безпеки. Причиною тому є зростання темпів економічної глобалізації, деформація міжнародного права, неспроможність владних органів окремої держави самотужки забезпечувати належний рівень захищеності громадян, активізація інститутів громадянського суспільства, зростання ролі громадських організацій у міжнародній політиці й т. ін. У статті здійснено порівняльний аналіз традиційних та нових (критичних) парадигм безпеки життєдіяльності у сучасній соціології. Визначено сутність розуміння безпеки, представлене у теоріях самореферентних систем Н. Лумана, суспільства ризику У. Бека, онтологічної безпеки Е. Гідденса, соціальних змін П. Штомпки, інформаційного суспільства Е. Тоффлера, антропології безпеки М. Дугласа, побудови соціального простору М. Кастельса, комунікативної дії Ю. Хабермаса та ін. Схарактеризовано сутність критичних парадигм безпеки життєдіяльності (постпозитивізм К. Поппера, І. Лакатоса, П. Фейерабенда, Р. Арре, теорія сек'юритизації О. Вейвера, Б. Бузана, Дж. Вільде, теорія емансипації К. Бута, постструктуралізм Р. Уолкера, теорія інсек'юритизації Д. Біго). Окреслено можливі перспективи розвитку соціології безпеки життєдіяльності на сучасному етапі її інституалізації за рахунок розширення означень предметної галузі, змістовного наповнення сфери досліджень. ; In modern society there is a necessity to revise the traditional mechanisms, ensuring its safe functioning and development and which are based on the priorities of the national security. The main reasons of this are the large-scale emergence of new hazards, in particular, the deepening of the economic globalization, the deformation of the international law, the failure of the authorities of individual States to provide an adequate level of citizens' protection, civil society strengthening, increase of the role of public organizations in international politics, etc. A review of traditional sociological health and safety paradigms of the second half of the XX – beginning of the XXI century has been presented in the article (the theory of self-referental systems by N. Luhmann, the concept of risk society by U. Beck, the theory of the ontological security by A. Giddens, the theory of social changes by P. Sztompka, the concept of the information society by A. Toffler, the anthropological theory of security by M. Douglas, the theory of social space by M. Castells, the theory of communicative action by J. Habermas). The essence of critical theory (post-positivism by K. Popper, I. Lakatos, P. Feyerabend, G. Arrah, the theory of securitization by B. Buzan, O. Waver, J. Wilde, the theory of emancipation by K. Booth, post-structuralism by R. B. J. Walker, the theory of insecurities by D. Bigo) have also been examined in the contradiction to realist theories, in which the state is the dominant subject of the security. A range of issues, relevant to the development theories and practices of the sociology of safety as a branch of the sociological theory have been studied, in particular, dichroism of the social space, the lack of temporal integrity, a variety of risks and crises of modern social development, the erosion of national boundaries, the formation of a new social space, the proliferation of different kinds of destructive deviance as forms of protective group and individual behavior, non-linearity and the radicalization of social and cultural change, growing social tension in key systems of social relations.Possible future development of the sociology of vital activity's safety at the present stage of institutionalization has been outlined by the expansion of definitions of the subject area (explanation of the connections on micro-, macro- and meso-level of the security's existence) in the context of the sector studies (in particular, by examination of social practices of perception of risks, threats, dangers, social actors (social groups, communities, social movements, regional society, ethnic group, nation, etc.), as well as the evaluation of the potential for their activities to forecast the negative consequences of hazards). ; В современном обществе назрела необходимость пересмотра традиционных механизмов гарантирования его безопасного функционирования и развития, основанных на приоритетах национальной безопасности. Основными причинами этого является масштабное появление новых опасностей, в частности, рост темпов экономической глобализации, деформация международного права, несостоятельность властных органов отдельного государства самостоятельно обеспечивать должный уровень защищенности граждан, активизация институтов гражданского общества, рост роли общественных организаций в международной политике и т. д. В статье представлен обзор традиционных социологических парадигм безопасности жизнедеятельности второй половины ХХ – начала ХХІ в. (теория самореферентных систем Н. Лумана, концепция общества риска У. Бека, теория онтологической безопасности Е. Гидденса, теория социальных изменений П. Штомпки, концепция информационного общества Е. Тоффлера, антропологическая теория безопасности М. Дугласа, теория построения социального пространства М. Кастельса, теория коммуникативного действия Ю. Хабермаса). Также проанализирована сущность критических теорий (постпозитивизм К. Поппера, И. Лакатоса, П. Фейерабенда, Р. Арре, теория секьюритизации В. Вейвера, Б. Бузана, Дж. Вильде, теория эмансипации К. Бута, постструктурализм Р. Уолкера, теория инсекьюритизации Д. Биго). Очерчены возможные перспективы развития социологии безопасности жизнедеятельности на современном этапе ее институционализации, связанные с расширением предметной области, наполнением сферы исследований.
Problem melden