Методологічні орієнтири інтеграції толерантності в культурно-освітній простір ; Methodological guidelines of tolerance integration into cultural-educational spacе

Open Access

Abstract

Наданий у статті аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві засвідчив низку суперечностей в її розумінні, а саме: встановлено, що у різних наукових галузях знання та дискурсах толерантність розглядається або як особливий вид стосунків між людьми (реляційний характер), або як позиція людини, пов'язана з терпимістю до інших за суттю думок, або як політична, громадсько­правова акція, або як риса характеру, певна чеснота тощо; в значній кількості досліджень аналіз толерантності має декларативний і абстрактно­спекулятивний характер інтерпретації, який не враховує контекстуальну логіку подій, ресурси та ризики толерантності, часто лише декларативно додається філософське розуміння подолання інтолерантності, розкриття механізмів поглиблення толерантності, як правило, зміщується у площину педагогічних наук тощо. Висвітлено неповноцінність використання значних можливостей толерантності. Метою статті визначено методологічний і теоретичний аналіз імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно­освітнього простору. Доведено, що аналіз культурно­освітнього простору слід проводити відповідно до концептуальних розумінь його в інтердисциплінарній площині (взаємодія філософсько­методологічних засад різних наук) та в інтрадисциплінарній (філософсько­світоглядній, що детермінована тенденціями розвитку філософії освіти, науки і культури) та тлумачити його в об'єктивному вимірі (реальні елементи соціально­сформованого культурно­освітнього континууму, які реально впливають на культурний розвиток людини та в суб'єктивному вимірі (елементи культурно­освітнього простору, що існують віртуально у свідомості майбутнього педагога, як нереалізована норма, інтенція, ідеал, що виявляє зв'язок з реальним станом речей через ціннісні орієнтації). ; Наданий у статті аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві засвідчив низку суперечностей в її розумінні, а саме: встановлено, що у різних наукових галузях знання та дискурсах толерантність розглядається або як особливий вид стосунків між людьми (реляційний характер), або як позиція людини, пов'язана з терпимістю до інших за суттю думок, або як політична, громадсько­правова акція, або як риса характеру, певна чеснота тощо; в значній кількості досліджень аналіз толерантності має декларативний і абстрактно­спекулятивний характер інтерпретації, який не враховує контекстуальну логіку подій, ресурси та ризики толерантності, часто лише декларативно додається філософське розуміння подолання інтолерантності, розкриття механізмів поглиблення толерантності, як правило, зміщується у площину педагогічних наук тощо. Висвітлено неповноцінність використання значних можливостей толерантності. Метою статті визначено методологічний і теоретичний аналіз імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно­освітнього простору. Доведено, що аналіз культурно­освітнього простору слід проводити відповідно до концептуальних розумінь його в інтердисциплінарній площині (взаємодія філософсько­методологічних засад різних наук) та в інтрадисциплінарній (філософсько­світоглядній, що детермінована тенденціями розвитку філософії освіти, науки і культури) та тлумачити його в об'єктивному вимірі (реальні елементи соціально­сформованого культурно­освітнього континууму, які реально впливають на культурний розвиток людини та в суб'єктивному вимірі (елементи культурно­освітнього простору, що існують віртуально у свідомості майбутнього педагога, як нереалізована норма, інтенція, ідеал, що виявляє зв'язок з реальним станом речей через ціннісні орієнтації). ; The presented in the article analysis of tolerance functioning in the modern society has acknowledged a number of contradictions in its understanding. In particular, it has been established that in different scientific branches of knowledge and discourses the tolerance is considered either as a special kind of relationship between people (relation character) or as a position of a person connected with tolerance (permissiveness) to others according to thoughts' essence, or as a political, public­legal action, or as a character feature, a proper virtue etc. In considerable number of researches the analysis of tolerance has a declarative and abstract­speculating character of interpretation. It does not take into consideration the contextual logics of events, resources and risks of tolerance. The philosophical understanding of intolerance overcoming is often added only in declarative way; as a rule, the disclosure of tolerance mechanisms extension is shifted into pedagogical sciences area. The inferiority of tolerance considerable opportunities usage was found out.The paper objective is to determine the methodological and theoretical analysis of tolerance implementation as a world outlook credo into human­dimension potential of cultural­educational space. It has been established that the analysis of cultural­educational space has to be carried out according to its contextual understanding in interdisciplinary area (interaction of philosophical­methodological basis of different sciences) and intra­disciplinary one (philosophy­outlook established by the development tendencies of philosophy of education, science and culture) and interpreted in the objective dimension (the real elements of socially formed cultural­educational continuum that influence the cultural development of a person and in subjective dimension (the elements of cultural­educational space exist in the consciousness of a future pedagogue as non­implemented norm, intention, ideal which disclosure the connection with the actual condition of things via value guidelines).