Social and political risks of virtualization of state ; Социально-политические риски виртуализации государства ; Соціально-політичні ризики віртуалізації держави

Open Access

Abstract

The complex of social and political risks that accompany the processes of virtualization of the modern state is determined. It is shown that the virtualization of the state as a modern trend of civilizational development is conditioned by the expansion of influence of network structures on the process of adoption and implementation of decisions of the state power and the gradual degradation of traditional political institutions. It is emphasized that in post-Soviet societies, virtualization of the state is burdened with modernization processes of informatization and networking, which actualize various risks both in traditional structures and institutions, and in the network structures themselves. It is noted that network structures, by their influence on political processes, are ambivalent – they are neither dangerous nor safe. Therefore, only the potentials of state virtualization risks depend on the nature of the networks. It has been found out that network structures in certain circumstances can not only contribute to the formation of new, dynamic social communities and identity systems, but also lead to the disintegration of existing social groups, the emergence of protest, fundamentalist, anti-globalist, and the like. movements. It is determined that the main source of socio-political risks of virtualization of the state is that the elements of the state-political system are reflected in the information (virtual) political space, as a result of which traditional political institutions (and above all the state) are replaced by their simulations. Such changes in the functioning of the state can lead to serious negative consequences – to the destruction of the spiritual world of man, the breaking of established social ties and the formation of «network individualism», the removal of moral barriers, the fall of responsibility, etc. It is emphasized that in the post-Soviet space the risks of virtualization of the state become hybrid in nature, because they are actualized in three spheres: in the work of information and communication technologies, in the functioning of the political regime, in the activities of institutions (formal and informal) civil society. It is proved that in conditions of state virtualization, the processes of implementation and functioning of the e-democracy system are especially risk-sensitive. In particular, at the stage of implementation of e-democracy in the post-Soviet space, the risks of manipulating the results of citizens' willpower in elections at various levels are actualized; stratification of society by those who owns and does not possess information; increased influence in the society of criminalized and extremist groups; the split of multifaceted societies, the lines of demarcation (cleavage) which are caused not by the socio-economic status of the recipients, but by their mental characteristics, burdened with post-colonial thinking. At the stage of e-democracy functioning, the risks of digital inequality are actualized; high complexity of network tools; low throughput of the e-democracy system; reducing the level of trust in the e-democracy system by the public and business; information security. ; Показано, что виртуализация государства как современный тренд цивилизационного развития обусловлена распространением влияния сетевых структур на процесс принятия и реализации решений государственной власти и постепенной деградацией традиционных политических институтов. Отмечается, что в постсоветских обществах виртуализация государства обременена модернизационными процессами информатизации и сетевизации, которые актуализируют различные риски как в традиционных структурах и институтах, так и в самих сетевых структурах. Определено, что главным источником социально-политических рисков виртуализации государства является то, что происходит отображение элементов государственно-политической системы в информационном (виртуальном) политическом пространстве, в результате чего традиционные политические институты (и прежде всего государство) замещается их симуляциями. Такие изменения в функционировании государства могут привести к серьезным негативным последствиям – к разрушению духовного мира человека, разрыву устоявшихся социальных связей и формированию «сетевого индивидуализма», снятию моральных барьеров, падению ответственности и тому подобное. Доказано, что в условиях виртуализации государства особенно чувствительными к рискам являются процессы внедрения и функционирования системы электронной демократии (е-демократии). В частности, на этапе внедрения е-демократии на постсоветском пространстве в значительной степени актуализируются риски манипулирования результатами волеизъявления граждан на выборах различных уровней; стратификации общества на тех, кто владеет и не владеет информацией; усиления влияния в обществе криминализированных и экстремистских группировок; раскола многосоставных обществ, линии разграничения (кливеджи) которых обусловлены не социально-экономическим положением реципиентов, а их ментальными характеристиками, обремененными постколониальным мышлением. На этапе функционирования е-демократии актуализируются риски цифрового неравенства; высокой сложности сетевых инструментов; низкой пропускной способности системы е-демократии; снижения уровня доверия к системе е-демократии со стороны населения и бизнеса; информационной безопасности. ; Показано, що віртуалізація держави як сучасний тренд цивілізаційного розвитку обумовлена поширенням впливу мережевих структур на процес ухвалення та реалізації рішень державної влади і поступовою деградацією традиційних політичних інститутів. Наголошується, що в пострадянських суспільствах віртуалізація держави обтяжена модернізаційними процесами інформатизації та сітьовізації, які актуалізують різноманітні ризики як у традиційних структурах та інститутах, так і в самих мережевих структурах. Визначено, що головним джерелом соціально-політичних ризиків віртуалізації держави є те, що відбувається відображення елементів державно-політичної системи в інформаційному (віртуальному) політичному просторі, внаслідок чого традиційні політичні інститути (і перш за все держава) заміщуються їх симуляціями. Такі зміни у функціонуванні держави можуть призвести до серйозних негативних наслідків – до руйнування духовного світу людини, розриву усталених соціальних зв'язків та формування «мережевого індивідуалізму», зняття моральних бар'єрів, падіння відповідальності тощо. Доведено, що в умовах віртуалізації держави особливо чутливими до ризиків є процеси впровадження та функціонування системи електронної демократії (е-демократії). Зокрема, на етапі впровадження е-демократії на пострадянському просторі значною мірою актуалізуються ризики маніпулювання результатами волевиявлення громадян на виборах різних рівнів; стратифікування суспільства на тих, хто володіє і не володіє інформацією; посилення впливу у суспільстві криміналізованих і екстремістських угруповань; розколу багатоскладних суспільств, лінії розмежування (кліведжі) яких обумовлені не соціально-економічним становищем реципієнтів, а їх ментальними характеристиками, обтяженими постколоніальним мисленням. На етапі функціонування е-демократії актуалізуються ризики цифрової нерівності; високої складності мережевих інструментів; низької пропускної здатності системи е-демократії; зниження рівня довіри до системи е-демократії з боку населення і бізнесу; інформаційної безпеки.