EVOLUTION OF SCIENTIFIC PERSPECTIVES ON THE CONCEPT OF CULTURE ; ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ЩОДО ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ

Open Access

Abstract

The purpose of the article is to study the existing scientific views on the concept of "culture" in the context of the terminology "digital culture", "cultural heritage", "digital cultural heritage" and "cultural heritage", their similarity and difference, which is important in the activity of archives, libraries, and museums. The methodology consists in the use of general scientific methods: analysis, synthesis, logical method, method of visualisation of research results. The methodological basis of the article is the analysis of concepts used in various spheres of humanities and in the activities of archives, libraries, and museums. The scientific novelty of the work is to expand ideas about the development of culture in a digital society. It is noted that the concept of culture is closely related to the national cultural heritage, there is considered the content of these concepts used in international law and Ukrainian law, as well as it is focused on the issues of preservation, access and promotion of cultural heritage in digital form. Conclusions. The modern cultural concept reflects the situation that has changed in the world due to the development of information technology, telecommunications, mobile communications, the global Internet, which have shaped a world of virtual reality, enabling the development of a new format of culture. There is a factor of the virtual communication cultural environment, which has incorporated the objects of digital culture, digital heritage, which are classified as "virtual heritage". With the help of remote access, a democratisation of cultural heritage occurs, which is determined by a new format of culture, where digital culture becomes both its component and at the same time a part of the world cultural heritage. The majority of countries have changed their view of culture in recent decades. The broader, modernised vision of culture is in line with their national cultural traditions and includes areas such as the creative industries, leisure, youth culture, television, video and digital art, design and fashion, virtual museums, club culture, and more. At the current stage of development of our state, these changes are primarily due to European integration processes and the desire to represent Ukrainian culture adequately in the global information space. ; Мета роботи – з'ясувати існуючі наукові погляди на поняття «культура» в контексті терміносистеми «цифрова культура», «культурна спадщина», «цифрова культурна спадщина» та «культурне надбання», їхню спільність і відмінність, що має значення у практичній діяльності архівів, бібліотек, музеїв. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Методологічною основою статті є аналіз понять, що використовуються в різних галузях гуманітарного знання та у діяльності архівів, бібліотек та музеїв. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про розвиток культури в умовах цифрового суспільства. Відзначено, що поняття культури тісно пов'язане з національною культурною спадщиною, розглянуто зміст цих понять, що використовуються у міжнародному праві та українському законодавстві, а також акцентовано увагу на проблемах збереження, забезпечення доступу і популяризації культурної спадщини у цифровій формі. Висновки. Сучасна культурна концепція відображає ситуацію, що змінилася в світі у зв'язку з розвитком інформаційних технологій, телекомунікацій, мобільного зв'язку, глобальної мережі інтернет, які сформували світ віртуальної реальності, сприятливий для розвитку культури нового формату. Виникає чинник віртуального комунікаційного культурного середовища, який ввібрав об'єкти цифрової культури, цифрової спадщини, що класифікуються як «віртуальна спадщина». За допомогою дистанційного доступу відбувається демократизація культурної спадщини, що визначається новим форматом культури, де цифрова культура стає і її складником, і водночас частиною світової культурної спадщини. Більшість країн упродовж останніх десятиліть змінили погляд на культуру. Модернізоване бачення культури відповідає їхнім національним культурним традиціям і передбачає такі напрями, як творчі індустрії, дозвілля, молодіжна культура, телебачення, відео й цифрове мистецтво, дизайн і мода, віртуальні музеї, клубна культура тощо. На сучасному етапі розвитку нашої держави ці зміни насамперед зумовлено євроінтеграційними процесами й прагненням гідно репрезентувати українську культуру у світовому інформаційному просторі.