Native of Pidliaschia and Gatherer of Ukraine (on the 125th anniversary of Tymosh Olesiuk's birth) ; Подляшанин и соборник Украины (к 125-летию со дня рождения Тимофея Олесиюка) ; Підляшанин і соборник України (до 125-річчя від дня народження Тимоша Олесіюка)

Abstract

The coverage of active members' performance of the Ukrainian National Revolution is a crucial task for the modern historical science. Tymisch Olesiuk, native of Pidliaschia who continued his work in emigration, was one of the most consistent participants of a struggle for independent Ukrainian state and had proved himself at that time. The purpose of the paper is to highlight the main pages of Tymosh Olesiuk's life and work, the name of whose is predominantly unknown in independent Ukraine, based on the modern methods and studies, introducing the new documents in scientific usage.Having elected to be a member of the Central Council of Ukraine at the age of 22, Tymisch Olesiuk prepared the documents for the UPR to the peace negotiations in Brest as well as protected with arms the young Ukrainian state on the streets of Kyiv in January 1918, and later participated into educational institutions' organization on the north-western Ukrainian lands, was a secretary of a diplomatic mission of the UPR in Poland in preparing the Warsaw Treaty in April 1920. Tymisch Olesiuk organized the Ukrainian students in Poland on behalf of Symon Petliura the Head of Directory of the UPR after the defeat in national liberation struggle; simultaneously he studied different aspects of Ukrainian settlement in the world. From the beginning of the Second World War he actively participated in the Ukrainian national self-government in German-occupied Poland, maintained close contacts with the President of the UPR in exile Andriy Levytskyi. Tymisch Olesiuk as the member of the UPR's Government made a lot of efforts for Ukrainian life organization in post-war Europe at the end of the Second World War. He moved to the USA in 1947 where he had physical work to earn a living, later he had medical practice and actively participated in civil and political life of the Ukrainian emigration in parallel. Particularly, he was an adviser of the publisher of "The Encyclopedia of Ukrainian Studies" Volodymyr Kubijovych at the time of significant articles' preparation regarding that project as well as he eagerly responded to the authors' requests to review their articles on the subject of Ukrainian studies.He was the author of such scientific studies as "Social and Political Unification of the Ukrainian Nation", "Race Nature of the Ukrainian Nation", "Unification of Ukrainian Blood", "Map of United Ukraine and Neighboring Friendly Countries", "Ukrainian Colonial Lands", "Polissia", "Pidliaschia", "About the Origins of the Slavs", "The west-European and Asian Cossacks", etc., as well as memoirs "Kamianets – the Golden Wreath" regarding 1918-1919-s. ; Освещение деятельности активных участников Украинской национальной революции - важная задача современной исторической науки. Одним из самых последовательных участников борьбы за самостоятельное Украинское государство проявил себя в тот период уроженец Подляшья Тимофей Олесиюк, который продолжил заниматься этим делом, находясь и в эмиграции. Цель данной публикации - благодаря использованию современных методов исследования, вводя в научный оборот новые документы, осветить главные страницы жизни и труда Тимоша Олесиюка, имя которого еще мало известно в независимой Украине. Избранный в 22-летнем возрасте членом Украинской Центральной Рады Тимофей Олесиюк не только готовил документы для делегации УНР на мирные переговоры в Бресте, но и с оружием в руках защищал молодое украинское государство на улицах Киева в январе 1918 года, затем участвовал в организации образовательных центров на северо-западных украинских землях, был секретарем Дипломатической миссии УНР в Польше при подготовке Варшавского договора в апреле 1920 года. После поражения национально-освободительной борьбы Тимофей Олесиюк по поручению Председателя Директории УНР Симона Петлюры организовывал украинское студенчество в Польше, одновременно исследовал различные аспекты расселения украинцев в мире. С началом Второй мировой войны принимал активное участие в создании украинского национального самоуправления в оккупированной гитлеровцами Польше, поддерживал тесные контакты с Президентом УНР в изгнании Андреем Ливицким. В конце Второй мировой войны Тимофей Олесиюк приложил много усилий для организации украинской жизни в послевоенной Европе как член правительства УНР в изгнании. С 1947 года переехал в США, где зарабатывал на жизнь сначала физическим трудом, а потом врачебной практикой, и одновременно принимал активное участие в общественной и политической жизни украинской эмиграции. В частности, был советником издателя «Энциклопедии украиноведения» Владимира Кубийовича при подготовке многих знаковых статей этого проекта, охотно откликался на просьбы авторов прорецензировать их статьи на украиноведческую тематику. Его перу принадлежат такие научные исследования, как «Общественно-политическая соборность украинской нации», «Расовость украинского народа», «Соборность украинской крови», «Карта Соборной Украины и смежных Дружественных Стран», «Украинские колониальные земли», «Полесье», « Подляшане»,«О происхождении славян»,« Казачество восточноевропейское и азиатское» и т.п., а также воспоминания с 1918 - 1919 годов «Каменец - золотой венец». ; Висвітлення діяльності активних учасників Української національної революції –важливе завдання сучасної історичної науки. Одним з найпослідовніших учасників боротьби за самостійну Українську державу проявив себе у той період уродженець Підляшшя Тиміш Олесіюк, котрий продовжував займатися цією справою, перебуваючи і в еміграції. Мета даної публікації – завдяки використанню сучасних методів дослідження, вводячи до наукового обігу нові документи, висвітлити головні сторінки життя й праці Тимоша Олесіюка, ім'я котрого ще мало знане в незалежній Україні. Обраний у 22-річному віці членом Української Центральної Ради Тиміш Олесіюк не тільки готував документи для делегації УНР на мирні переговори в Бересті, а й зі зброєю в руках захищав молоду українську державу на вулицях Києва в січні 1918 року, потім брав участь в організації освітніх осередків на північно-західних українських землях, був секретарем Дипломатичної місії УНР у Польщі при підготовці Варшавського договору в квітні 1920 року. Після поразки національно-визвольної боротьби Тиміш Олесіюк за дорученням Голови Директорії УНР Симона Петлюри організовував українське студентство в Польщі, водночас досліджував різні аспекти розселення українства в світі. З початком Другої світової війни брав активну участь в створенні українського національного самоврядування в окупованій гітлерівцями Польщі, підтримував тісні контакти з Президентом УНР в екзилі Андрієм Лівицьким. Наприкінці Другої світової Тиміш Олесіюк доклав багато зусиль для організації українського життя в повоєнній Європі як член Уряду УНР в екзилі. З 1947 року переїхав до США, де заробляв на життя спочатку фізичною працею, а потім лікарською практикою, і водночас брав активну участь в громадському й політичному житті української еміграції. Зокрема, був дорадником видавця «Енциклопедії українознавства» Володимира Кубійовича під час підготовки багатьох знакових статей цього проекту, охоче відгукувався на прохання авторів прорецензувати їхні статті на українознавчу тематику. Його перу належать такі наукові розвідки, як «Суспільно-політична соборність української нації», «Расовість українського народу», «Соборність української крови», «Мапа Соборної України і суміжних Заприязнених Країн», «Українські колоніяльні землі», «Полісся», «Підляшане», «Про походження слов'ян», «Козацтво східньо-європейське та азійське» тощо, а також спомини з 1918 - 1919 років «Кам'янець - золотий вінець».