Archetypical approach to activity: legitimation by practice ; Архетипический подход к деятельности: легитимация практикой ; Архетиповий підхід до діяльності: легітимація практикою

Abstract

Modern reality needs to be put into practice, asserted as a program of practical activity by newly developed theoretically approaches, among which the archetypal approach seems to be one of the most promising, since it takes into account the real motives of the actors as subjects. The features of the archetypal approach to activities in certain spheres of social practice from the point of view of realization in everyday life, and not only in theory, are highlighted in the article. Thus, examples of the application of the archetypal approach in marketing practice, in particular branding, in pedagogical practice and in the practice of political diplomacy, are considered. The importance of taking into account the archetypal tendency of the objects of influence in these spheres and the construction of an adequate scheme of activity, including on these principles, is emphasized. An extensive list of individual archetypal classifications is given, archetypes and roles differentiated. The model of the twelve archetypes of M. Mark and KS Pearson was used as a methodological base, among which the types "Simple", "Glorious Small", "Careful", "Creator", "Sage", "Seeker", "Rebel", "Clown", "Hero", "Mage", "Ruler". The difference between the content of the outlook of these archetypes is exemplified by their actual or potential legitimation in the practice of branding, pedagogy and diplomacy. The author uses Ukrainian realities, in particular, conducts an archetypal analysis of diplomatic negotiations between the leadership of Russia and the heads of European states over the end of the war in eastern Ukraine. We propose our own assessment of the reasons for the ineffectiveness of such negotiations in terms of archetypal approach. An overview of the achievements of modern Ukrainian scientists in the direction of legitimizing the archetypal approach in different spheres of practice is given. ; Современная реальность требует имплементации в практику, утверждения как программы практической деятельности новых теоретических подходов, среди которых архетипический подход представляется одним из наиболее перспективных, поскольку учитывает реальные мотивы деятелей как субъектов. В статье освещены особенности архетипического подхода к деятельности в отдельных сферах общественной жизни с точки зрения реализации в повседневной практике, а не только в теории. Рассматриваются примеры применения архетипического подхода в практике маркетинга, в частности, брендинга, в педагогической практике и практике политической дипломатии. Отмечается важность учтения архетипической склонности объектов воздействия в данных сферах и построения адекватной им схемы деятельности в том числе на этих принципах. Приводится развернутый перечень отдельных архетипических классификаций, дифференцируются архетипы и роли. В качестве методологической базы использована модель двенадцати архетипов М. Марк и К. С. Пирсон, среди которых акцентированы типы «Простодушный», «Славный малый», «Заботливый», «Создатель», «Мудрец», «Искатель», «Бунтарь», «Шут», «Герой», «Маг», «Правитель». Определена разница между содержанием мировоззрения этих архетипов на примере их актуальной или потенциальной легитимации в практике брендинга, педагогики и дипломатии. Автор обращается к украинским реалиям, в частности, проводит архетипический анализ дипломатических переговоров между руководством России и глав европейских государств по поводу прекращения войны на востоке Украины. Предложена собственная оценка причин неэффективности таких переговоров с точки зрения архетипического подхода. Приведен обзор исследований современных украинских ученых в плане легитимации архетипического подхода в различных сферах практики. ; Сучасна реальність потребує імплементації у практику, ствердження як програми практичної діяльності нових розроблених теоретично підходів, серед яких архетиповий підхід видається одним із найбільш перспективних, оскільки враховує реальні мотиви діячів як суб'єктів. У статті висвітлено особливості архетипового підходу до діяльності в окремих сферах суспільної практики з точки зору реалізації в повсякденному житті, а не лише в теорії. Розглядаються приклади застосування архетипового підходу в практиці маркетингу, зокрема, брендингу, у педагогічній практиці та практиці політичної дипломатії. Наголошується на важливості врахування архетипової схильності об'єктів впливу в цих сферах та побудови адекватної їм схеми діяльності в тому числі на цих засадах. Наводиться розгорнутий перелік окремих архетипових класифікацій, диференціюються архетипи та ролі. В якості методологічної бази використано модель дванадцяти архетипів М. Марк и К. С. Пірсон, серед яких акцентовано типи «Простодушний», «Славний малий», «Дбайливий», «Творець», «Мудрець», «Шукач», «Бунтар», «Блазень», «Герой», «Маг», «Правитель». Окреслено різницю між змістом світогляду цих архетипів на прикладі їх актуальної або потенційної легітимації у практиці брендингу, педагогіки та дипломатії. Автор звертається до українських реалій, зокрема, проводить архетиповий аналіз дипломатичних переговорів між керівництвом Росії та глав європейських держав з приводу припинення війни на сході України. Запропоновано власну оцінку причин неефективності таких переговорів з точки зору архетипового підходу. Наведено огляд доробків сучасних українських учених у напрямку легітимації архетипового підходу в різних сферах практики.