Визначено, що питання уніфікації та цифрової трансформації виборчих процесів останнім часом набувають в Україні широкої дискусії. Основною метою, яку ідеологи впровадження електронного голосування ставлять перед собою, є спрощення виборчих процедур, дебюрократиза- ція виборчих процесів, доступність для виборців до системи голосування, пришвидшення процесу підрахунку голосів, мінімізація можливості впли- ву на підрахунок голосів виборців та встановлення результатів голосуван- ня. Досліджено основні види процедур та типи електронного голосування. Також наголошується на важливості дотримання Рекомендацій CM/Rec (2017)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо стандар- тів електронного голосування (прийнято Комітетом Міністрів 14 червня 2017 року). Досліджуючи історію впровадження у світовій практиці електронного голосування та визначаючи причини відмови від такої практики в окремих країнах, проаналізовано та узагальнено позитивні й негативні аспекти впровадження електронного голосування для окремих процедур виборчого процесу. Зауважено, що система "електронних виборів" добре відома у світовій практиці, проте питання її застосування є доволі диску- сійним з огляду на недовіру до самої системи; неможливості забезпечення таємниці голосування за умови ідентифікації виборця під час, наприклад, інтернет-голосування; неможливості незалежного спостереження та вери- фікації даних при підрахунку голосів виборців. Упровадження електрон- ного голосування є питанням окремого ретельного дослідження з огляду на різну історію як успіху, так й історію невдалого застосування у світовій практиці системи електронного голосування.
The aim of the study is to define conceptual approaches to the concept of "electronic elections" and to identify obstacles to their implementation in Ukraine. The relevance of the topic is due to the discrepancy between the rapid introduction of digital technologies in all spheres of society and the obstacles that have arisen on the way to the introduction of electronic voting in the process of expressing the will of citizens. The local elections in Ukraine in 2020 became a definite marker of this situation. Common research methods have used, such as induction and deduction, synthesis and analysis, dialectical and comparative methods. The existing classifications of electronic voting have been analyzed and the forms and mechanisms of electronic voting abroad have been considered. Legal barriers to the introduction of electronic voting in elections have been identified. The examples of arguments of a negative attitude to the use of digital technologies in the expression of the will of citizens have been given. The role and importance of the electronic voting in the development of electronic democracy and the functioning of electronic government have been shown. It has been concluded that the ambiguity of the concept itself gives rise to a lack of understanding of electronic voting's ways of practical implementation, creates certain barriers to further progress in this direction. Today, foreign and domestic experts have provided a large number of proposals that can become elements of the "road map" for the introduction of modern digital technologies in the process of expressing the will of citizens and, thus, help to overcome the numerous problems of the traditional "political technology" electoral system. ; Метою дослідження є визначення концептуальних підходів до поняття "електронні вибори" і визначення перешкод щодо їх впровадження в Україні. Актуальність теми обумовлена невідповідністю стрімкого впровадження цифрових технологій в усі сфери життя суспільства і перешкодами, що виникли на шляху впровадження ...
The article considers the advantages and disadvantages of implementing and applying the electronic voting system in different countries of the world and the prospects for the introduction of electronic voting in Ukraine. It is noted that e-democracy is a direct tool of democratization and development of the society in the information direction. One of the mechanisms of e-democracy is e-voting. Electronic voting is considered as a procedure for the implementation of the expression of will with the use of electronic means and as an automated process of counting votes, which simplifies the voting procedure and contributes to raising the level of electoral activity. It has been determined that e-voting, although it is one of the most complex forms of e-democracy, can still increase the interest of citizens, namely, the young people in the political life of the country, reduce the cost of the election process, enable citizens with disabilities to carry out a process of expression of will, improve the reliability of the procedure for counting election results. The author also examines the forms of e-voting that are used in world practice, namely: voting through the Internet, voting in the booth using "electronic ballot boxes" and e-voting with the help of a mobile phone. The experience of using e-voting system in different countries of the world, such as USA, Brazil, Estonia, Austria, Finland, Switzerland, France, Great Britain, the Netherlands, Germany, Norway, etc., is analyzed. Identified problems faced by countries in elections when using the e-voting system. The author also considers the measures that Ukraine is developing to implement the e-voting system. In particular, it was noted that the first attempts to establish on the legislative level the introduction of electronic voting in Ukraine were recorded as early as 2011. At present, the use of electronic voting in Ukraine is only in the stage of active discussion. Based on the experience of other countries, it has been determined that electronic voting should be used in parallel with the traditional expression of will. Key words: information society, democracy, elections, electoral process, e-democracy, e-government, e-voting, electronic elections. ; У статті розглянуто переваги та недоліки впровадження та застосування системи електронного голосування у різних країнах світу та перспективи впровадження електронного голосування в Україні. Зазначено, що е-демократія стає безпосереднім інструментом демократизації і розвитку суспільства в інформаційному напрямку. Одним з механізмів е-демократії є електронне голосування. Електронне голосування визначається як процедура здійснення волевиявлення з використанням електронних засобів та як автоматизований процес підрахунку голосів. Також автором розглянуто форми е-голосування, які застосовуються у світовій практиці. Проаналізовано досвід використання системи е-голосування у різних країнах світу. Автор також розглядає заходи які розробляє Україна для впровадження системи е-голосування. Спираючись на досвід інших країн визначено, що електронне голосування треба використовувати паралельно з традиційним волевиявленням. Ключові слова: інформаційне суспільство, демократія, вибори, виборчий процес, електронна демократія, електронний уряд, електронне голосування, електронні вибори. В статье рассмотрены преимущества и недостатки внедрения и применения системы электронного голосования в разных странах мира и перспективы внедрения электронного голосования в Украине. Отмечено, что е-демократия становится непосредственным инструментом демократизации и развития общества в информационном направлении. Одним из механизмов электронной демократии выступает электронное голосование. Электронное голосование определяется как процедура осуществления волеизъявления с использованием электронных средств и как автоматизированный процесс подсчета голосов. Также автором рассмотрены формы е-голосования, которые применяются в мировой практике. Проанализирован опыт использования системы электронной голосования в разных странах мира. Автор также рассматривает меры разрабатываемые Украиной для внедрения системы электронной голосования. Опираясь на опыт других стран определено, что электронное голосование надо использовать параллельно с традиционным волеизъявлением. Ключевые слова: информационное общество, демократия, выборы, избирательный процесс, электронная демократия, электронное правительство, электронное голосование, электронные выборы. The article considers the advantages and disadvantages of implementing and applying the electronic voting system in different countries of the world and the prospects for the introduction of electronic voting in Ukraine. It is noted that e-democracy is a direct tool of democratization and development of the society in the information direction. One of the mechanisms of e-democracy is e-voting. Electronic voting is considered as a procedure for the implementation of the expression of will with the use of electronic means and as an automated process of counting votes, which simplifies the voting procedure and contributes to raising the level of electoral activity. It has been determined that e-voting, although it is one of the most complex forms of e-democracy, can still increase the interest of citizens, namely, the young people in the political life of the country, reduce the cost of the election process, enable citizens with disabilities to carry out a process of expression of will, improve the reliability of the procedure for counting election results. The author also examines the forms of e-voting that are used in world practice, namely: voting through the Internet, voting in the booth using "electronic ballot boxes" and e-voting with the help of a mobile phone. The experience of using e-voting system in different countries of the world, such as USA, Brazil, Estonia, Austria, Finland, Switzerland, France, Great Britain, the Netherlands, Germany, Norway, etc., is analyzed. Identified problems faced by countries in elections when using the e-voting system. The author also considers the measures that Ukraine is developing to implement the e-voting system. In particular, it was noted that the first attempts to establish on the legislative level the introduction of electronic voting in Ukraine were recorded as early as 2011. At present, the use of electronic voting in Ukraine is only in the stage of active discussion. Based on the experience of other countries, it has been determined that electronic voting should be used in parallel with the traditional expression of will. Key words: information society, democracy, elections, electoral process, e-democracy, e-government, e-voting, electronic elections.
Досліджено поняття форм електронного голосування та підходів до його організації у країнах Європи, Азії та США. Показано нормативне регулювання цієї сфери в європейському та вітчизняному законодавствах. Висвітлено становлення національної системи електро- нного врядування. Проаналізовано, що основним призначенням електрон- них технологій голосування є здійснення людиною свого волевиявлення, а також здійснення процесу підрахунку голосів, без втручання посередників, що можуть вплинути на результат (зловмисно, або під впливом людського фактора).
Обґрунтовано думку про те, що електронна система голосування вже за- проваджена у багатьох країнах світу: США, Канаді, Бразилії, Індії, Бельгії, Австралії, Естонії, південній Кореї. У Великобританії, Німеччині, Франції, Іспанії, Португалії, Італії, Норвегії, Швейцарії, Росії, Казахстані, Японії, Ки- таї проводяться експерименти з її використання. Однак найцікавішим та од- ним з найбільш успішним справедливо вважається досвід Естонії, в основі системи електронного голосування якої лежить використання мережі Інтер- нет, а також спеціальної ідентифікаційної картки (ID-картки), яка посвідчує особу виборця.
Відзначено, що впровадження механізму електронного голосування містить потенційні ризики та недоліки використання, серед яких: вразли- вість комп'ютерних систем (віруси, хакерські атаки тощо); недовіра значної частини населення до технології електронного голосування; можливість маніпуляцій та стороннього втручання у результати волевиявлення; відсут- ність можливості отримати докази про правопорушення у випадку підоз- ри у фальсифікації та, відповідно, ефективно оскаржити правопорушення; значна затратність технології на етапі впровадження; недоступність Інтернету для значної частини населення; відсутність чи низький рі- вень комп'ютерної грамотності певних категорій громадян; збільшен- ня "цифрового розриву" суспільства. Доведено, що розширення сфери застосування різних форм електронного голосування, які вже активно впроваджуються в Україні, сприяти повнішому залученню населення до державно-громадського діалогу та політичного процесу насамперед мо- лоді — найбільш сприйнятливої до технологічних інновацій і, водночас, чи не найбільш скептично налаштованої щодо звичних демократичних інститутів.
The article is devoted to the analysis of the e-voting as a mechanism for fighting political corruption in the election process in Ukraine. ; Статья посвящена анализу электронного голосования как механизма преодоления политической коррупции в избирательном процессе в Украине. ; Стаття присвячена питанню аналізу електронного голосування як механізму подолання політичної корупції у виборчому процесі в Україні.
Сучасна система електронного голосування являє собою взаємопов'язану сукупність правил, методів, процесів, засобів і технологій, а також правових норм, що забезпечують і регулюють дистанційне легітимне волевиявлення авторизованих користувачів (виборців). В статті запропоновано, досліджено та випробувано шляхом фізичного прототипування дворівневу архітектуру системи електронного блокчейн-голосування. Нижній (перший) рівень дозволяє забезпечити виконання всіх складових процесу електронної ідентифікації за допомогою вже існуючих систем, таких, наприклад, як BankID, MobileID, електронний підпис, тощо. Це забезпечить інтероперабельність електронного голосування, успадковуваність вже впроваджених національних інформаційних систем, зокрема, національної системи електронних довірчих послуг, відтворюваність результатів фізичного прототипування блокчейн-голосування. Верхній (другий) рівень призначено для реалізації волевиявлення та підрахунку голосів із забезпеченням незалежного контролю за правильністю складання списків виборців; можливості анонімного голосування тільки тими особами, які мають на це право; незмінності та неспростовності результатів волевиявлення; легкості та прозорості перевірки правильності підрахунку голосів, тощо. Отримані результати фізичного прототипування дозволяють стверджувати про ґрунтовність та виваженість розробленої архітектури, її спроможність забезпечити виконання базових вимог децентралізованого електронного голосування, вимог інформаційної та функціональної безпеки та надійності інформаційних технологій. Практичне впровадження розробленої архітектури блокчейн-голосування підвищить довіру до інформаційних ресурсів та сервісів (що є особливо актуальним для державних установ); зменшить час та накладні витрати; унеможливить втручання централізованих установ та можливі корупційні дії; підвищить надійність збереження інформації та якість наданих послуг. ; Современная система электронного голосования представляет собой взаимосвязанную совокупность правил, методов, процессов, средств и технологий, а также правовых норм, обеспечивающих и регулирующих дистанционное легитимное волеизъявления авторизованных пользователей (избирателей). В статье предложена, исследована и проверена путем физического прототипирования двухуровневая архитектура системы электронного блокчейн-голосования. Нижний (первый) уровень позволяет обеспечить выполнение всех составляющих процесса электронной идентификации с помощью уже существующих систем, таких, например, как BankID, MobileID, электронная подпись и тому подобное. Это обеспечит интероперабельность электронного голосования, наследуемость уже внедренных национальных информационных систем, в частности, национальной системы электронных доверительных услуг, воспроизводимость результатов физического прототипирования блокчейн-голосования. Верхний (второй) уровень предназначен для реализации волеизъявления и подсчета голосов с обеспечением независимого контроля за правильностью составления списков избирателей; возможности анонимного голосования только теми лицами, которые имеют на это право; неизменности и неотказуемости результатов волеизъявления; легкости и прозрачности проверки правильности подсчета голосов и тому подобное. Полученные результаты физического прототипирования позволяют утверждать об обоснованности и взвешенности разработанной архитектуры, ее способности обеспечить выполнение базовых требований децентрализованного электронного голосования, требований информационной и функциональной безопасности и надежности информационных технологий. Практическое внедрение разработанной архитектуры блокчейн-голосования повысит доверие к информационным ресурсам и сервисам (что особенно актуально для государственных учреждений); уменьшит время и накладные расходы; сделает невозможным вмешательство централизованных учреждений и возможные коррупционные действия; повысит надежность хранения информации и качество предоставляемых услуг. ; The modern electronic voting system is an interconnected set of rules, methods, processes, tools and technologies, as well as legal norms that ensure and regulate the remote legitimate will of authorized users (voters). This article proposes, investigates, and verifies by physical prototyping the two-tier architecture of the electronic blockchain voting system. The lower (first) level enables all components of the electronic identification process to be fulfilled by existing systems such as BankID, MobileID, electronic signature, and the like. This will ensure interoperability of electronic voting, inheritance of already implemented national information systems, in particular, of the national system of electronic confidential services, reproducibility of the results of physical prototyping of blockchain voting. The upper (second) level is intended for the implementation of the expression of votes and the counting of votes, with the provision of independent control over the correctness of the compilation of voter lists; the possibility of anonymous voting only by those who are entitled to it; the invariability and irrevocability of the results of the will; ease and transparency of checking the correctness of the vote count and the like. The obtained results of physical prototyping make it possible to confirm the validity and weight of the developed architecture, its ability to meet the basic requirements of decentralized electronic voting, the requirements of information and functional security and reliability of information technologies. The practical implementation of the developed blockchain voting architecture will increase trust in information resources and services (which is especially relevant for government agencies) and will reduce time and overhead; will make impossible the intervention of centralized institutions and possible corruption; will increase the reliability of information storage and the quality of services provided.
Сучасна система електронного голосування являє собою взаємопов'язану сукупність правил, методів, процесів, засобів і технологій, а також правових норм, що забезпечують і регулюють дистанційне легітимне волевиявлення авторизованих користувачів (виборців). В статті запропоновано, досліджено та випробувано шляхом фізичного прототипування дворівневу архітектуру системи електронного блокчейн-голосування. Нижній (перший) рівень дозволяє забезпечити виконання всіх складових процесу електронної ідентифікації за допомогою вже існуючих систем, таких, наприклад, як BankID, MobileID, електронний підпис, тощо. Це забезпечить інтероперабельність електронного голосування, успадковуваність вже впроваджених національних інформаційних систем, зокрема, національної системи електронних довірчих послуг, відтворюваність результатів фізичного прототипування блокчейн-голосування. Верхній (другий) рівень призначено для реалізації волевиявлення та підрахунку голосів із забезпеченням незалежного контролю за правильністю складання списків виборців; можливості анонімного голосування тільки тими особами, які мають на це право; незмінності та неспростовності результатів волевиявлення; легкості та прозорості перевірки правильності підрахунку голосів, тощо. Отримані результати фізичного прототипування дозволяють стверджувати про ґрунтовність та виваженість розробленої архітектури, її спроможність забезпечити виконання базових вимог децентралізованого електронного голосування, вимог інформаційної та функціональної безпеки та надійності інформаційних технологій. Практичне впровадження розробленої архітектури блокчейн-голосування підвищить довіру до інформаційних ресурсів та сервісів (що є особливо актуальним для державних установ); зменшить час та накладні витрати; унеможливить втручання централізованих установ та можливі корупційні дії; підвищить надійність збереження інформації та якість наданих послуг. ; Современная система электронного голосования представляет собой взаимосвязанную совокупность правил, методов, процессов, средств и технологий, а также правовых норм, обеспечивающих и регулирующих дистанционное легитимное волеизъявления авторизованных пользователей (избирателей). В статье предложена, исследована и проверена путем физического прототипирования двухуровневая архитектура системы электронного блокчейн-голосования. Нижний (первый) уровень позволяет обеспечить выполнение всех составляющих процесса электронной идентификации с помощью уже существующих систем, таких, например, как BankID, MobileID, электронная подпись и тому подобное. Это обеспечит интероперабельность электронного голосования, наследуемость уже внедренных национальных информационных систем, в частности, национальной системы электронных доверительных услуг, воспроизводимость результатов физического прототипирования блокчейн-голосования. Верхний (второй) уровень предназначен для реализации волеизъявления и подсчета голосов с обеспечением независимого контроля за правильностью составления списков избирателей; возможности анонимного голосования только теми лицами, которые имеют на это право; неизменности и неотказуемости результатов волеизъявления; легкости и прозрачности проверки правильности подсчета голосов и тому подобное. Полученные результаты физического прототипирования позволяют утверждать об обоснованности и взвешенности разработанной архитектуры, ее способности обеспечить выполнение базовых требований децентрализованного электронного голосования, требований информационной и функциональной безопасности и надежности информационных технологий. Практическое внедрение разработанной архитектуры блокчейн-голосования повысит доверие к информационным ресурсам и сервисам (что особенно актуально для государственных учреждений); уменьшит время и накладные расходы; сделает невозможным вмешательство централизованных учреждений и возможные коррупционные действия; повысит надежность хранения информации и качество предоставляемых услуг. ; The modern electronic voting system is an interconnected set of rules, methods, processes, tools and technologies, as well as legal norms that ensure and regulate the remote legitimate will of authorized users (voters). This article proposes, investigates, and verifies by physical prototyping the two-tier architecture of the electronic blockchain voting system. The lower (first) level enables all components of the electronic identification process to be fulfilled by existing systems such as BankID, MobileID, electronic signature, and the like. This will ensure interoperability of electronic voting, inheritance of already implemented national information systems, in particular, of the national system of electronic confidential services, reproducibility of the results of physical prototyping of blockchain voting. The upper (second) level is intended for the implementation of the expression of votes and the counting of votes, with the provision of independent control over the correctness of the compilation of voter lists; the possibility of anonymous voting only by those who are entitled to it; the invariability and irrevocability of the results of the will; ease and transparency of checking the correctness of the vote count and the like. The obtained results of physical prototyping make it possible to confirm the validity and weight of the developed architecture, its ability to meet the basic requirements of decentralized electronic voting, the requirements of information and functional security and reliability of information technologies. The practical implementation of the developed blockchain voting architecture will increase trust in information resources and services (which is especially relevant for government agencies) and will reduce time and overhead; will make impossible the intervention of centralized institutions and possible corruption; will increase the reliability of information storage and the quality of services provided.
Розглядаються проблеми, принципи побудови та перспективи розвитку національної системи електронного голосування в Україні. Під електронним голосуванням розуміється спосіб здійснення волевиявлення, при якому процес голосування, підрахунку та оприлюднення результатів здійснюється за допомогою електронних засобів та систем. Більшість існуючих систем голосування побудовано за централізованими принципами і це дозволяє забезпечити певні переваги, наприклад, високу керованість системи, її надійність та автономність. Однак ієрархічним системам притаманні і суттєві недоліки, зокрема, наявність єдиного центру прийняття рішень та централізованого сховища зумовлює вразливість до кібернетичних атак на центр зберігання та прийняття рішень. Слід відзначити, що в централізованих системах можливі спотворення результатів волевиявлення через зловживання адміністративним ресурсом, і це є найбільшою загрозою сучасного демократичного інформаційного суспільства. Отже перспективним є дослідження, розробка та впровадження нових технологій електронного голосування, які б унеможливлювали втручання та викривлення результатів волевиявлення через децентралізацію із збереженням всіх системних якостей з безпеки та надійності. В статті зроблено конкретні пропозиції з обґрунтування архітектури, базової моделі та протоколів взаємодії децентралізованої системи електронного блокчейн-голосування. Запропоновано, досліджено та випробувано шляхом фізичного прототипування дворівневу архітектуру блокчейн-голосування. Її практичне впровадження підвищить довіру до інформаційних ресурсів та сервісів (що є особливо актуальним для державних установ); зменшить час та накладні витрати; унеможливить втручання централізованих установ та можливі корупційні дії; підвищить надійність збереження інформації та якість наданих послуг. ; Рассматриваются проблемы, принципы построения и перспективы развития национальной системы электронного голосования в Украине. Под электронным голосованием понимается способ осуществления волеизъявления, при котором процесс голосования, подсчета и обнародования результатов осуществляется с помощью электронных средств и систем. Большинство существующих систем голосования построено по централизованным принципам, и это позволяет обеспечить определенные преимущества, например, высокую управляемость системы, ее надежность и автономность. Однако иерархическим системам присущи и существенные недостатки, в частности, наличие единого центра принятия решения и централизованного хранилища приводит к уязвимости перед кибернетическими атаками на центр хранения и принятия решений. Следует отметить, что в централизованных системах возможны искажения результатов волеизъявления из-за злоупотребления административным ресурсом, и это является самой большой угрозой современного демократического информационного общества. Перспективным является исследование, разработка и внедрение новых технологий электронного голосования, которые бы делали невозможными вмешательство и искажения результатов волеизъявления через децентрализацию с сохранением всех системных качеств по безопасности и надежности. В статье представлены конкретные предложения по обоснованию архитектуры, базовой модели и протоколов взаимодействия децентрализованной системы электронного блокчейн-голосования. Предложена, исследована и проверена посредством физического прототипирования двухуровневая архитектура блокчейн-голосования. Ее практическое внедрение повысит доверие к информационным ресурсам и сервисам (что особенно актуально для государственных учреждений) уменьшит время и накладные расходы; сделает невозможными вмешательство централизованных учреждений и возможные коррупционные действия; повысит надежность хранения информации и качество предоставляемых услуг. ; The present paper considers national electronic voting system problems in Ukraine, principles of construction and development prospects. Electronic voting refers to a way to exercise will, in which the voting, counting, and publication of the results processes are carried out by electronic means and systems. Most existing voting systems are built on centralized principles and this allows providing certain advantages, for example, high controllability of the system, its reliability, and autonomy. However, hierarchical systems also have significant drawbacks, in particular, single decision center and centralized storage leads to vulnerability to cyberattacks on them. Also it should be noted, that in centralized systems due to the abuse of administrative resources distortions of the results of expression of will are possible. This is the biggest threat to the modern democratic information society. Research, development, and implementation of new technologies of electronic voting, which would make it impossible to intervene and distort the results of the will through decentralization while maintaining all the system qualities for safety and reliability are promising. This article proposes particular proposals for architecture substantiating as well as a basic model and interaction protocols of a decentralized electronic blockchain voting system. A two-level blockchain voting architecture is proposed, researched and verified through physical prototyping. Its implementation will increase confidence in information resources and services (which is especially important for government agencies) will reduce time and overhead costs; make it impossible for centralized institutions to intervene and possible corrupt practices; will increase the reliability of information storage and the quality of services provided.
Розглядаються проблеми, принципи побудови та перспективи розвитку національної системи електронного голосування в Україні. Під електронним голосуванням розуміється спосіб здійснення волевиявлення, при якому процес голосування, підрахунку та оприлюднення результатів здійснюється за допомогою електронних засобів та систем. Більшість існуючих систем голосування побудовано за централізованими принципами і це дозволяє забезпечити певні переваги, наприклад, високу керованість системи, її надійність та автономність. Однак ієрархічним системам притаманні і суттєві недоліки, зокрема, наявність єдиного центру прийняття рішень та централізованого сховища зумовлює вразливість до кібернетичних атак на центр зберігання та прийняття рішень. Слід відзначити, що в централізованих системах можливі спотворення результатів волевиявлення через зловживання адміністративним ресурсом, і це є найбільшою загрозою сучасного демократичного інформаційного суспільства. Отже перспективним є дослідження, розробка та впровадження нових технологій електронного голосування, які б унеможливлювали втручання та викривлення результатів волевиявлення через децентралізацію із збереженням всіх системних якостей з безпеки та надійності. В статті зроблено конкретні пропозиції з обґрунтування архітектури, базової моделі та протоколів взаємодії децентралізованої системи електронного блокчейн-голосування. Запропоновано, досліджено та випробувано шляхом фізичного прототипування дворівневу архітектуру блокчейн-голосування. Її практичне впровадження підвищить довіру до інформаційних ресурсів та сервісів (що є особливо актуальним для державних установ); зменшить час та накладні витрати; унеможливить втручання централізованих установ та можливі корупційні дії; підвищить надійність збереження інформації та якість наданих послуг. ; Рассматриваются проблемы, принципы построения и перспективы развития национальной системы электронного голосования в Украине. Под электронным голосованием понимается способ осуществления волеизъявления, при котором процесс голосования, подсчета и обнародования результатов осуществляется с помощью электронных средств и систем. Большинство существующих систем голосования построено по централизованным принципам, и это позволяет обеспечить определенные преимущества, например, высокую управляемость системы, ее надежность и автономность. Однако иерархическим системам присущи и существенные недостатки, в частности, наличие единого центра принятия решения и централизованного хранилища приводит к уязвимости перед кибернетическими атаками на центр хранения и принятия решений. Следует отметить, что в централизованных системах возможны искажения результатов волеизъявления из-за злоупотребления административным ресурсом, и это является самой большой угрозой современного демократического информационного общества. Перспективным является исследование, разработка и внедрение новых технологий электронного голосования, которые бы делали невозможными вмешательство и искажения результатов волеизъявления через децентрализацию с сохранением всех системных качеств по безопасности и надежности. В статье представлены конкретные предложения по обоснованию архитектуры, базовой модели и протоколов взаимодействия децентрализованной системы электронного блокчейн-голосования. Предложена, исследована и проверена посредством физического прототипирования двухуровневая архитектура блокчейн-голосования. Ее практическое внедрение повысит доверие к информационным ресурсам и сервисам (что особенно актуально для государственных учреждений) уменьшит время и накладные расходы; сделает невозможными вмешательство централизованных учреждений и возможные коррупционные действия; повысит надежность хранения информации и качество предоставляемых услуг. ; The present paper considers national electronic voting system problems in Ukraine, principles of construction and development prospects. Electronic voting refers to a way to exercise will, in which the voting, counting, and publication of the results processes are carried out by electronic means and systems. Most existing voting systems are built on centralized principles and this allows providing certain advantages, for example, high controllability of the system, its reliability, and autonomy. However, hierarchical systems also have significant drawbacks, in particular, single decision center and centralized storage leads to vulnerability to cyberattacks on them. Also it should be noted, that in centralized systems due to the abuse of administrative resources distortions of the results of expression of will are possible. This is the biggest threat to the modern democratic information society. Research, development, and implementation of new technologies of electronic voting, which would make it impossible to intervene and distort the results of the will through decentralization while maintaining all the system qualities for safety and reliability are promising. This article proposes particular proposals for architecture substantiating as well as a basic model and interaction protocols of a decentralized electronic blockchain voting system. A two-level blockchain voting architecture is proposed, researched and verified through physical prototyping. Its implementation will increase confidence in information resources and services (which is especially important for government agencies) will reduce time and overhead costs; make it impossible for centralized institutions to intervene and possible corrupt practices; will increase the reliability of information storage and the quality of services provided.
The article is devoted to the study of the acceptability of the introduction of digital technologies in the electoral process and their compliance with democratic standards.It is indicated, that the Recommendation CM / Rec (2017) revised the problematic aspects of the legal regulation of electoral technologies in accordance with the current stage of development of science and information technology and today remains virtually the only agreed act, containing requirements for electronic voting. The most common digital technologies in the election process are highlighted: devices for direct recording of electronic voting without a paper ballot form; means of scanning the ballot; technical mechanisms for speeding up the counting of votes; online voting system via a computer or mobile device with Internet access; a device for voter identification online or at a polling station (including by recording fingerprints or the retina). The following essential principles of this method of election are summarized: clarity of procedure, reliability, stability of electoral legislation and broad public support.The authors highlight the following advantages of the electronic election system - the presence of a coordinated, verified, labile voter register; increases administrative efficiency; reduces long-term costs of financial and labor resources; eliminates the possibility of manipulation; speeds up the counting of votes; improves political transparency; overcomes the problems of ignorance of the electorate.The article proves that elections, referendums or other forms of democracy, conducted using digital technologies, must meet the requirements and general principles of suffrage. Legitimation of digital technologies is possible only in the absence of discriminatory advantages. Therefore, the possibility of using digital technologies is possible in the case of organizing the technical perfection of the electronic voting system and counting of votes, as well as their alternatives, along with the classic form of voting ; Стаття присвячена дослідженню прийнятності впровадження цифрових технологій у виборчому процесі та їх відповідності демократичним стандартам.Вказується, що Рекомендації CM / Rec (2017) переглянула проблемні аспекти правового регулювання виборчих технологій відповідно до сучасного етапу розвитку науки, техніки та інформаційних технологій та на сьогодні залишається практично єдиним узгодженим актом в якому містяться вимоги до системи електронного голосування. Виокремлено найпоширеніші цифрові технології при виборчому процесі: пристрої прямої фіксації електронного голосування без паперової форми бюлетня; засоби сканування виборчого бюлетеня; технічні механізми пришвидшення підрахунку голосів; система онлайн-голосування через комп'ютер або мобільний пристрій із доступом до Інтернету; пристрій ідентифікації виборця онлайн чи на виборчій дільниці (у т.ч. шляхом фіксування відбитків пальців чи сітківки ока). Узагальнено такі суттєві принципи цього способу виборів: визначеність процедури, надійність, стабільність виборчого законодавства та широка громадська підтримка.Авторами виокремлено наступні переваги електронної системи виборів – наявність узгодженого, вивіреного, лабільного реєстру виборців; підвищує адміністративну ефективність; зменшити довгострокові витрати фінансових та трудових ресурсів; усуває можливість маніпуляцій; пришвидшує підрахунок голосів; поліпшує політичну прозорість; долає проблеми неосвідченості електорату.У статті доведено, що вибори, референдуми чи інші форми демократії проведені за допомогою цифрових технологій, повинні відповідати вимогам і загальним принципам виборчого права. Легітимація цифрових технологій можлива виключно у разі відсутності дискримінаційних переваг. Тому використання цифрових технологій можливе в разі організації технічної досконалості системи електронного голосування та підрахунку голосів, а також їх альтернативності поряд із класичною формою реалізації виборчого прав ; Статья посвящена исследованию приемлемости внедрения цифровых технологий в избирательном процессе и их соответствия демократическим стандартам.Указывается, что Рекомендации CM / Rec (2017) пересмотрела проблемные аспекты правового регулирования избирательных технологий в соответствии с современного этапа развития науки, техники и информационных технологий и сегодня остается практически единственным согласованным актом в котором содержатся требования к системе электронного голосования. Выделены наиболее распространенные цифровые технологии при избирательном процессе: устройства прямой фиксации электронного голосования без бумажной формы бюллетеня; средства сканирования избирательного бюллетеня; технические механизмы ускорения подсчета голосов; система онлайн-голосования через компьютер или мобильное устройство с доступом к Интернету устройство идентификации избирателя онлайн или на избирательном участке (в т.ч.шляхом фиксирования отпечатков пальцев или сетчатки глаза). Обзор такие существенные принципы такого способа выборов: определенность процедуры, надежность, стабильность избирательного законотавства и широкая общественная поддержка.Авторами выделены следующие преимущества электронной системы выборов - наличие согласованного, выверенного, лабильного реестра избирателей; повышает административную эффективность; уменьшить долгосрочные расходы финансовых и трудовых ресурсов; устраняет возможность манипуляций; ускоряет подсчет голосов; улучшает политическую прозрачность; преодолевает проблемы неосвидчености электората.В статье доказано, что выборы, референдумы и другие формы демократии проведенные с помощью цифровых технологий, должны соответствовать требованиям и общим принципам избирательного права. Легитимация цифровых технологий возможна только в случае отсутствия дискриминационных преимуществ. Поэтому возможность использования цифровых технологий возможно в случае организации технического совершенства системы электронного голосования и подсчета голосов, а также их альтернативности наряду с классической формой реализации избирательного права
The article is devoted to the study of the acceptability of the introduction of digital technologies in the electoral process and their compliance with democratic standards.It is indicated, that the Recommendation CM / Rec (2017) revised the problematic aspects of the legal regulation of electoral technologies in accordance with the current stage of development of science and information technology and today remains virtually the only agreed act, containing requirements for electronic voting. The most common digital technologies in the election process are highlighted: devices for direct recording of electronic voting without a paper ballot form; means of scanning the ballot; technical mechanisms for speeding up the counting of votes; online voting system via a computer or mobile device with Internet access; a device for voter identification online or at a polling station (including by recording fingerprints or the retina). The following essential principles of this method of election are summarized: clarity of procedure, reliability, stability of electoral legislation and broad public support.The authors highlight the following advantages of the electronic election system - the presence of a coordinated, verified, labile voter register; increases administrative efficiency; reduces long-term costs of financial and labor resources; eliminates the possibility of manipulation; speeds up the counting of votes; improves political transparency; overcomes the problems of ignorance of the electorate.The article proves that elections, referendums or other forms of democracy, conducted using digital technologies, must meet the requirements and general principles of suffrage. Legitimation of digital technologies is possible only in the absence of discriminatory advantages. Therefore, the possibility of using digital technologies is possible in the case of organizing the technical perfection of the electronic voting system and counting of votes, as well as their alternatives, along with the classic form of voting ; Стаття присвячена дослідженню прийнятності впровадження цифрових технологій у виборчому процесі та їх відповідності демократичним стандартам.Вказується, що Рекомендації CM / Rec (2017) переглянула проблемні аспекти правового регулювання виборчих технологій відповідно до сучасного етапу розвитку науки, техніки та інформаційних технологій та на сьогодні залишається практично єдиним узгодженим актом в якому містяться вимоги до системи електронного голосування. Виокремлено найпоширеніші цифрові технології при виборчому процесі: пристрої прямої фіксації електронного голосування без паперової форми бюлетня; засоби сканування виборчого бюлетеня; технічні механізми пришвидшення підрахунку голосів; система онлайн-голосування через комп'ютер або мобільний пристрій із доступом до Інтернету; пристрій ідентифікації виборця онлайн чи на виборчій дільниці (у т.ч. шляхом фіксування відбитків пальців чи сітківки ока). Узагальнено такі суттєві принципи цього способу виборів: визначеність процедури, надійність, стабільність виборчого законодавства та широка громадська підтримка.Авторами виокремлено наступні переваги електронної системи виборів – наявність узгодженого, вивіреного, лабільного реєстру виборців; підвищує адміністративну ефективність; зменшити довгострокові витрати фінансових та трудових ресурсів; усуває можливість маніпуляцій; пришвидшує підрахунок голосів; поліпшує політичну прозорість; долає проблеми неосвідченості електорату.У статті доведено, що вибори, референдуми чи інші форми демократії проведені за допомогою цифрових технологій, повинні відповідати вимогам і загальним принципам виборчого права. Легітимація цифрових технологій можлива виключно у разі відсутності дискримінаційних переваг. Тому використання цифрових технологій можливе в разі організації технічної досконалості системи електронного голосування та підрахунку голосів, а також їх альтернативності поряд із класичною формою реалізації виборчого прав ; Статья посвящена исследованию приемлемости внедрения цифровых технологий в избирательном процессе и их соответствия демократическим стандартам.Указывается, что Рекомендации CM / Rec (2017) пересмотрела проблемные аспекты правового регулирования избирательных технологий в соответствии с современного этапа развития науки, техники и информационных технологий и сегодня остается практически единственным согласованным актом в котором содержатся требования к системе электронного голосования. Выделены наиболее распространенные цифровые технологии при избирательном процессе: устройства прямой фиксации электронного голосования без бумажной формы бюллетеня; средства сканирования избирательного бюллетеня; технические механизмы ускорения подсчета голосов; система онлайн-голосования через компьютер или мобильное устройство с доступом к Интернету устройство идентификации избирателя онлайн или на избирательном участке (в т.ч.шляхом фиксирования отпечатков пальцев или сетчатки глаза). Обзор такие существенные принципы такого способа выборов: определенность процедуры, надежность, стабильность избирательного законотавства и широкая общественная поддержка.Авторами выделены следующие преимущества электронной системы выборов - наличие согласованного, выверенного, лабильного реестра избирателей; повышает административную эффективность; уменьшить долгосрочные расходы финансовых и трудовых ресурсов; устраняет возможность манипуляций; ускоряет подсчет голосов; улучшает политическую прозрачность; преодолевает проблемы неосвидчености электората.В статье доказано, что выборы, референдумы и другие формы демократии проведенные с помощью цифровых технологий, должны соответствовать требованиям и общим принципам избирательного права. Легитимация цифровых технологий возможна только в случае отсутствия дискриминационных преимуществ. Поэтому возможность использования цифровых технологий возможно в случае организации технического совершенства системы электронного голосования и подсчета голосов, а также их альтернативности наряду с классической формой реализации избирательного права
Technological progress, having reached the digital level of its development, has set before society the tasks of digital transformation of the entire structure of social and economic life. In particular, this also applies to the reengineering of the public administration system.The impact of digitalization on public authorities is reflected in changing the way of acting and communicating with citizens in order to achieve the integration of civil society institutions and government. In Ukraine, as in the rest of the world, important steps are being taken in this direction. However, there is clearly a long way to go in digital adoption as many public sector organizations continue to use legacy legacy systems and technologies that need to be replaced. Taking this into account, the purpose of the study is to determine the main promising areas of digital transformation in public administration based on the study of documents and a comparative analysis of world experience.Among the areas of digital transformation of public administration, the most promising are identified as: the development of digital competencies of public officials, digitalization of territorial communities, digital transformation of municipal government, development of digital interaction between government and business, the introduction of digital technologies into the electoral system. These directions are analyzed taking into account the world experience and the prospects for their formation in Ukraine are outlined.In conclusion, it is noted that the transfer of world standards to national soil will be mediated by local characteristics, but the attempts in this direction will contribute to digital transformations of society and increase the efficiency of public administration. Further developments and research in this area are promising in all spheres of economic and public life, without exception, but it is digitalization in the field of public administration that will either give an impetus to the country's further progress, or become a brake ...
The article considers the essence and role of e-democracy in the modern world in the conditions of paradigm shift from e-state and e-government. It is established that the first refers to inter-organizational and internal-organizational relations and is characterized by such concepts as "e-government" and "e-government" and the second (e-government) characterizes relations between citizens, government agencies, public opinion and elected officials. It has been established that e-democracy can be discussed at the local level (for example, municipalities and local self-government), nationally and internationally (for example, the E-Europe program 2005). Three main components of e-democracy have been identified: e-voting, e-participation and public control through ICT. The peculiarities of each of them, as well as the world practice of its application are analyzed. It is determined that the condition for the effective implementation of all components of e-democracy is civic literacy (a set of abilities that allow to function in a democratic society, to think critically, to act thoughtfully in a pluralistic environment). The main risks of formation and implementation, as well as prospects for the development of e-democracy in the modern world are clarified. The latter include: a gradual transition to electronic interaction; development of public initiatives and crowdsourcing projects based on the activity of citizens in social networks; institutionalization of the status of electronic circulation ("electronic petition"); expanding opportunities for public control over the activities of government and administration. The necessity of formation of the main components of e-democracy in Ukraine is substantiated. ; У статті розглянуто сутність і роль електронної демократії в сучасному світі в умовах зміни парадигми від електронної держави та електронного правління. Встановлено, що перше відноситься до міжор-ганізаційних і внутршшьо-організащйних відносин і характеризується такими поняттями як «електронний уряд» і «електронна адміністрація», а друге (електронне правління) характеризує відносини між громадянами, урядовими структурами, громадською думкою і обраними офіційними особами. Встановлено, що про електронну демократію можна говорити на локальному рівні (наприклад, муніципалітетів і місцевого самоврядування), національному та міжнародному рівнях (наприклад, програма Е-Європи 2005). Визначено три основні компоненти електронної демократії: електронне голосування, електронна участь та громадський контроль за допомогою ІКТ. Проаналізовано особливості кожного з них, а також світову практику їх застосування. Визначено, що умовою ефективності реалізації усіх компонентів електронної демократії є громадянська грамотність (сукупність здібностей, які дають можливість функціонувати в демократичному суспільстві, критично мислити, діяти обдумано в умовах плюралізму). З'ясовано основні ризики формування та реалізації, а також перспективи розвитку електронної демократії в сучасному світі. До останніх віднесені поступовий перехід на електронну взаємодію; розвиток громадських ініціатив та краудсорсінгових проектів, заснованих на активності громадян у соціальних мережах; шститущоналізація статусу електронного обігу («електронної петиції»); розширення можливостей для громадського контролю за діяльністю органів влади та управління. Обгрунтовано необхідність становлення основних компонентів е-демократії в Україні.
У даній статті охарактеризовано особливості цифрової епохи та ті зміни, які вона привносить у повсякденні практики у різних сферах суспільно-політичного життя у зв'язку із появою онлайн-комунікативного простору та онлайн-практик взаємодії соціальних акторів. Ці зміни трансформують не лише традиційні канали та форми соціальних комунікацій, але й те, як закладаються фрейми сприйняття реальності та встановлюється комунікація між соціальними акторами та соціальними інститутами, які інструменти використовуються для впливу. Мета даної роботи полягала в окресленні загроз та перспектив цифровізації політичної участі. Актуальність цієї проблематики полягає у тому, що діджиталізація політичної участі сприяє появі нових феноменів, таких як електронна демократія та електронне врядування, появі альтернативних форм політичної участі (е-голосування, е-петиції тощо) та форм комунікації громадян (комунікації у соціальних мережах, «революція в мережі», хейт та флейм у мережі тощо), що потребує соціологічного аналізу. У статті розглянуто специфіку онлайн політичних комунікацій загалом та їх відмінності у різних поколінь (покоління X, Y та Z), що також є важливою складовою при оцінці впровадження онлайн-форм комунікацій з громадянами та електронного врядування. Встановлено низку перспектив діджитілазації, її переваг, розглянуто кейси декількох європейських держав, де було успішно впроваджено практики електронного врядування. Проте з'ясовано та окреслено низку загроз, які несе в собі діджиталізація політичної участі, зокрема у зв'язку із проблемою цифрової нерівності, кібербезпекою, широким спектром негативних та маніпулятивних технологій у вебпросторі. У статті наведено приклади деструктивного впливу цифровізації у політичній сфері, зокрема, що стосується нового джерела легітимації (соціальні медіа), маніпулятивного використання Big Data, неконтрольованості комунікацій у соціальних медіа (боти, анонімність користувачів тощо). Результати проведеного аналізу дозволили систематизувати виявлені перспективи і загрози цифровізації політичної участі, що дозволяє оцінити співвідношення між перевагами та недоліками задля надання професіональних рекомендації щодо впровадження певних форм електронного врядування.
This article describes the features of the digital era and the changes that it brings to everyday practice in various spheres of social and political life in connection with the emergence of online communication space and online practices of interaction of social actors. These changes transform not only the traditional channels and forms of social communication, but also how the frames of reality perception are laid and communication between social actors and social institutions is established, what tools are used to influence. The purpose of this work was to identify the threats and prospects for the digitalization of political participation. The relevance of this issue is that the digitalization of political participation contributes to the emergence of new phenomena such as e-democracy and e-government, the emergence of alternative forms of political participation (e-voting, e-petitions, etc.) and forms of communication of citizens (communication in social networks, "revolution on the net", hate and flame on the net, etc.), which requires a sociological analysis. The article examines the specifics of online political communications in general and their differences between generations (generations X, Y and Z), which is also an important component in assessing the implementation of online-forms of communication with citizens and e-government. A number of prospects for digitalization and its advantages have been established, the cases of several European states, where e-government practices have been successfully introduced, have been considered. However, a number of threats posed by the digitalization of political participation have been clarified and identified, in particular in connection with the problem of digital inequality, cybersecurity, a wide range of negative and manipulative technologies in the web space. The article presents examples of the destructive impact of digitalization in the political sphere, in particular, with regard to a new source of legitimation (social media), manipulative use of Big Data, uncontrollable communications in social media (bots, user anonymity, etc.). The results of the analysis made it possible to systematize the identified prospects and threats of digitalization of political participation, which makes it possible to assess the relationship between advantages and disadvantages for providing professional recommendations on the implementation of certain forms of e-government. ; У даній статті охарактеризовано особливості цифрової епохи та ті зміни, які вона привносить у повсякденні практики у різних сферах суспільно-політичного життя у зв'язку із появою онлайн-комунікативного простору та онлайн-практик взаємодії соціальних акторів. Ці зміни трансформують не лише традиційні канали та форми соціальних комунікацій, але й те, як закладаються фрейми сприйняття реальності та встановлюється комунікація між соціальними акторами та соціальними інститутами, які інструменти використовуються для впливу. Мета даної роботи полягала в окресленні загроз та перспектив цифровізації політичної участі. Актуальність цієї проблематики полягає у тому, що діджиталізація політичної участі сприяє появі нових феноменів, таких як електронна демократія та електронне врядування, появі альтернативних форм політичної участі (е-голосування, е-петиції тощо) та форм комунікації громадян (комунікації у соціальних мережах, «революція в мережі», хейт та флейм у мережі тощо), що потребує соціологічного аналізу. У статті розглянуто специфіку онлайн політичних комунікацій загалом та їх відмінності у різних поколінь (покоління X, Y та Z), що також є важливою складовою при оцінці впровадження онлайн-форм комунікацій з громадянами та електронного врядування. Встановлено низку перспектив діджитілазації, її переваг, розглянуто кейси декількох європейських держав, де було успішно впроваджено практики електронного врядування. Проте з'ясовано та окреслено низку загроз, які несе в собі діджиталізація політичної участі, зокрема у зв'язку із проблемою цифрової нерівності, кібербезпекою, широким спектром негативних та маніпулятивних технологій у вебпросторі. У статті наведено приклади деструктивного впливу цифровізації у політичній сфері, зокрема, що стосується нового джерела легітимації (соціальні медіа), маніпулятивного використання Big Data, неконтрольованості комунікацій у соціальних медіа (боти, анонімність користувачів тощо). Результати проведеного аналізу дозволили систематизувати виявлені перспективи і загрози цифровізації політичної участі, що дозволяє оцінити співвідношення між перевагами та недоліками задля надання професіональних рекомендації щодо впровадження певних форм електронного врядування. ; У даній статті охарактеризовано особливості цифрової епохи та ті зміни, які вона привносить у повсякденні практики у різних сферах суспільно-політичного життя у зв'язку із появою онлайн-комунікативного простору та онлайн-практик взаємодії соціальних акторів. Ці зміни трансформують не лише традиційні канали та форми соціальних комунікацій, але й те, як закладаються фрейми сприйняття реальності та встановлюється комунікація між соціальними акторами та соціальними інститутами, які інструменти використовуються для впливу. Мета даної роботи полягала в окресленні загроз та перспектив цифровізації політичної участі. Актуальність цієї проблематики полягає у тому, що діджиталізація політичної участі сприяє появі нових феноменів, таких як електронна демократія та електронне врядування, появі альтернативних форм політичної участі (е-голосування, е-петиції тощо) та форм комунікації громадян (комунікації у соціальних мережах, «революція в мережі», хейт та флейм у мережі тощо), що потребує соціологічного аналізу. У статті розглянуто специфіку онлайн політичних комунікацій загалом та їх відмінності у різних поколінь (покоління X, Y та Z), що також є важливою складовою при оцінці впровадження онлайн-форм комунікацій з громадянами та електронного врядування. Встановлено низку перспектив діджитілазації, її переваг, розглянуто кейси декількох європейських держав, де було успішно впроваджено практики електронного врядування. Проте з'ясовано та окреслено низку загроз, які несе в собі діджиталізація політичної участі, зокрема у зв'язку із проблемою цифрової нерівності, кібербезпекою, широким спектром негативних та маніпулятивних технологій у вебпросторі. У статті наведено приклади деструктивного впливу цифровізації у політичній сфері, зокрема, що стосується нового джерела легітимації (соціальні медіа), маніпулятивного використання Big Data, неконтрольованості комунікацій у соціальних медіа (боти, анонімність користувачів тощо). Результати проведеного аналізу дозволили систематизувати виявлені перспективи і загрози цифровізації політичної участі, що дозволяє оцінити співвідношення між перевагами та недоліками задля надання професіональних рекомендації щодо впровадження певних форм електронного врядування.
