Suchergebnisse

The state governance model is established by Constitution. In the Constitution of the Republic of Lithuania, there is a separate section dedicated to local self-governance and its management, that shows not only the state's recognition of local self-governance, but also the principles of local self-governance mentioned in the Constitution of the Republic of Lithuania. There are sixty separate territorial administrative units in Lithuania, which are guaranteed the right of self-governance, which is implemented by municipal councils elected during secret elections.After the first direct elections of mayors held on March 1, 2015, even in sixteen municipalities (Birštonas municipality, Druskininkai municipality, Ignalina district municipality, Jonava district municipality, Kaunas district municipality, Lazdijai district municipality, Marijampolė municipality, Neringa municipality, Pagėgiai municipality, Palanga municipality, Pasvalys district municipality, Rietavas municipality, Šakiai municipality, Šalčininkai municipality, Vilkaviškis district municipality, Vilnius district municipality) one of the political parties or political organizations (movements) in the municipalities and districts of Lithuania won an absolute majority, which further emphasizes the importance of securing the rights of the minority (opposition).The Constitutional Court of the Republic of Lithuania has also noted that taking into account the fact that the Constitution of the Republic of Lithuania implies the defense of the parliamentary minority, the minimum requirements for the protection of the opposition of the Lithuanian parliament, as well as the fact that the recognition of parliamentary opposition is an essential element of pluralistic democracy. The Statute of the Lithuanian parliament (Seimas) may establish guarantees of opposition activities: certain places and positions in the committee, opposition leader status, initiation of work places and commissions, etc. The systematic appraisal of the provisions of the Law on Local Self-Government of the Republic of Lithuania shows that the obligation to form in each municipality the Control Committee, the Anti-Corruption and Ethics commissions, whose candidacy is delegated by the municipal council's opposition, is one of the ways provided by the legislator to ensure the minority rights recognized in pluralistic democracy in self-governance.As there are 60 separate territorial administrative units (municipalities) in the Republic of Lithuania, in which there is a different demographic and political situation, different regulation of municipal councils, composition of municipal councils, therefore different management traditions are formed in them. In the absence of a sufficient definition of minority rights of municipal councils, which ensure the possibilities of opposition activities, the medium develops into oligarchic tendencies. The poor control of decisions taken by municipal councils and administrative actions as well as a flawed legislative framework make it possible to form situations in which the democratic values and the protection of individual rights and freedoms are threatened.The abundance of the problems of the legal regulation of municipalities is indicated by the fact that since 1994, the Law on Local Self-Government of the Republic of Lithuania has been amended even 124 times. In the Constitution of the Republic of Lithuania (25th October 1992), a separate section is devoted to local selfgovernance and its management. This is understood as the importance given by the state to self-governance, as an independent state of governance, which unconditionally depends on legal regulation. Therefore, this article overviews the gaps in the legal regulation and the political problems that affect the principles of democracy and the system of leverage and balance between the majority of municipal councils and minorities in the local selfgovernance of the Republic of Lithuania.In each municipal council, the presence of an opposition (minority) is not only a normative phenomenon, but also a necessary expression of democracy. In essence, the opposition has two main functions: firstly, this does not allow one party to entrench and curtails government selfishness as well as helps to maintain the constitutional model of governance. Secondly, because the political decisions are not perfect, the opposition points out the mistakes and shortcomings of the governance. Opposition works as an instrument to restrict governance and cultivate social peace.Depending on the subject matter, the aim and objectives of the research paper,the document analysis methodwas used for data collection and analysis. Data sources are as follows: National legislation, European Union and international legal acts, rulings of the Constitutional Court of the Republic of Lithuania, current Case law, related scientific works, and official statistical indicators.The method of systematic analysisis applied in complex examination of legal norms and relevant jurisprudence in the aspect of ensuring the rights of minority municipal councils.The monitoring methodwas used in making proposals for the improvement of the Law on Local Self-Government of the Republic of Lithuania. The author of the article has accumulated practical experience in the area of legal regulation of local selfgovernance of the Republic of Lithuania, starting from 2011 until now as a member of the municipal council.The method of summarizingwas used to summarize the collected and analyzed research data and to formulate conclusions and suggestions. ; Savivaldybių teisinio reguliavimo problemų gausą rodo vien tai, jog nuo 1994 m. Lietuvos Respublikos vietos savivaldos įstatymas keistas ir pildytas net 124 kartus. 1992 m. spalio 25 d. Lietuvos Respublikos Konstitucijoje vietos savivaldai ir jos valdymui skirtas atskiras skirsnis. Tai suprantama, kaip skiriama svarba savivaldai Valstybės kontekste, kaip savarankiškos valdžios funkcionavimui, kuri besąlygiškai priklauso nuo teisinio reguliavimo. Todėl šiame straipsnyje apžvelgiamos teisinio reguliavimo spragos ir politinio pobūdžio problemos, sąlygojančios demokratijos principų bei svertų ir atsvarų sistemos tarp savivaldybių tarybų daugumos ir mažumos LR vietos savivaldoje neužtikrintumą.

En el presente informe se hace un análisis de la regresión en los derechos económicos sociales y culturales que ha surgido con la implementación de la corriente del pensamiento de sostenimiento fiscal en Colombia, tanto en la producción legislativa como en los pronunciamientos judiciales principalmente los de la Corte Constitucional. Como se puede evidenciar por una parte en el acto legislativo 01 de 2005, que reformó el artículo 48 de Constitución Nacional, procurando por la sostenibilidad financiera del sistema pensional, primero al establecer un término temporal a la vigencia de los regímenes de pensiones especiales y exceptuados, y del régimen de transición de la Ley 100 de 1993 y segundo al ponerle un límite máximo para pagar pensiones con recursos del sector público. Como se ha venido presentado últimamente en la jurisprudencia de la Corte Constitucional como podemos ver en la sentencia C-258 de 2013, que en un principio propugno por los recortes de los beneficios pensiónales que recibían los ex altos funcionaros del Gobierno, cuyas pensiones se liquidaban con lo previsto en el artículo 17 de la Ley 4 de 1992 y que posteriormente mediante sentencia SU 230 de 2015, extendió sus efectos a los demás regímenes pensiónales, quienes accedían a estos beneficios en aplicación de la transición de la Ley 100 de 1993, por lo cual surge la siguiente pregunta ¿La implementación del principio de sostenibilidad fiscal en los recortes a los privilegios pensiónales de los congresistas que se han establecido vía legislativa y jurisprudencial, desde el año 1992 hasta el año 2018, es violatorio de los principios del Estado Social de Derecho y de los principios de progresividad y prohibición de regresividad, por lo que estaría en crisis el Estado social de derecho? Dando solución a la pregunta encontramos que en efecto se están vulnerando los principios del Estado social de Derecho, como los principios de progresividad y prohibición de regresividad, al desconocer los derechos adquiridos y expectativas legítimas, de los pensionados con menores ingresos, por lo que al respecto se puede hablar de crisis del Estado social de derecho, pues como se explica en el presente trabajo investigativo, so pretexto de bajar las mesadas pensionales de congresistas se terminó afectando a los pensionados con menores ingresos, quienes en últimas son los que están asumiendo la carga de sanear el hueco fiscal que dejo precisamente el pago de las altas pensiones de los congresistas y demás altos funcionarios que le es aplicable el artículo 17 de la ley 4 de 1992. Por lo anterior, se hace un diagnóstico del sistema pensional colombiano para determinar si con la implementación del principio de sostenimiento fiscal que se ha venido efectuando para lograr el sostenimiento financiero del régimen de prima media (RPM), se están desconociendo o no el Principio de progresividad y de no regresividad en los derechos sociales, económicos y culturales (DESC) dentro del marco del Estado social de derecho. ; In this report an analysis is made of the regression in social and cultural economic rights that has arisen with the implementation of the current of fiscal support in Colombia, both in legislative production and in judicial pronouncements, mainly those of the Court. Constitutional. As can be evidenced by a party in legislative act 01 of 2005, which reformed article 48 of the National Constitution, seeking for the financial sustainability of the pension system, first by establishing a temporary term for the validity of special and excepted pension schemes , and of the transition regime of Law 100 of 1993 and second by putting a maximum limit to pay pensions with public sector resources. As it has been presented lately in the jurisprudence of the Constitutional Court as we can see in judgment C-258 of 2013, which initially advocated the cuts in pension benefits received by the former senior officials of the Government, whose pensions were settled with the provisions of article 17 of Law 4 of 1992 and that later by means of judgment SU 230 of 2015, extended its effects to the other pension regimes, who accessed these benefits in application of the transition of Law 100 of 1993, by Which raises the following question: Does the implementation of the principle of fiscal sustainability in the cuts to the pension privileges of the congressmen that have been established through legislative and jurisprudential channels, from 1992 to 2018, violate the principles of the Social State of Law and the principles of progressivity and prohibition of regressivity, so that the State would be in crisis right? Solving the question, we find that the principles of the social rule of law, such as the principles of progressivity and prohibition of regressivity, are being violated, by ignoring the acquired rights and legitimate expectations of pensioners with lower incomes, so that Regarding this, we can talk about the crisis of the social state of law, because, as explained in this research, under the pretext of lowering the pensions of congressmen, it ended up affecting pensioners with lower incomes, who are ultimately those who are assuming the burden of cleaning up the fiscal gap that left precisely the payment of the high pensions of congressmen and other high officials that is applicable to article 17 of law 4 of 1992. Therefore, a diagnosis of the Colombian pension system is made to determine whether with the implementation of the principle of fiscal support that has been carried out to achieve the financial support of the average premium regime (RPM), the Principle of progressivity and non-regression in social, economic and cultural rights (DESC) within the framework of the social rule of law. ; CRAI-USTA Tunja

Один із важких наслідків війни на Донбасі – поява стотисячних мас бійців з ПТСР, які після демобілізації і повернення в громадянське суспільство вносять в нього усі особливості мілітаризованих світосприйняття і свідомості, страждають самі і нерідко негативно впливають на взаємовідносини між людьми, подальший розвиток соціуму. Проблема реабілітації учасників АТО (ООС) в Україні за своїми масштабами вийшла на державний рівень. У статті дається аналіз практики культурологічного забезпечення реабілітації учасників бойових дій на різних етапах ліквідації наслідків БПТ. ; The article provides an analysis of the practice of cultural support for the rehabilitation of participants in combat operations at various stages of the elimination of the consequences of CSR (Combat stress reaction). One of the dramatic consequences of the war in the Donbass is the appearance of hundreds of thousands of PTSD fighters who, after demobilization and return to civil society, bring all the peculiarities of militarized world perception and consciousness into it, suffer from themselves and often negatively affect the interrelationship between people and the further development of society. The author believes that the magnitude and urgency of the problem of rehabilitation of ATO (JFO) participants in Ukraine, which in its scale reached the state level, puts forward among the factors that should guarantee its qualified solution, -cultural support for the recovery of victims from CSR.Cultural support of the rehabilitation process in the study is characterized as a complex system of cultural-leisure, informational and advisory and art-therapeutic measures that contribute to the spiritual and voluntary mobilization of victims of the elimination of PTSD, rehabilitation after treatment, successful adaptation to life in new living conditions and self-realization of personality . Based on the experience of the ATO (JFO) and open source information, the author argues that it should be carried out at all stages of the use of the troops for the purpose and continued at medical hospitals and sanatoriums of different levels. The main directions of the work of culturologists during the maintenance of the rehabilitation process are the influence through the system of forms and methods carried out by means of culture, in support of the moral and physical forces of the personnel, the removal of stressful states, spiritual mobilization to overcome the consequences of CSR, the return of victims to the performance of official duties , adaptation to new living conditions in the peaceful society.The study describes the features of the provision of medical care at various stages of the rehabilitation process, reveals the specifics of its cultural support. On the battlefield, where the first medical aid is provided, the creation of a non-regular group of amateur activists-psychologists and culturologists who have a certain level of knowledge and skills in overcoming of combat stress situations, can significantly increase the range of rehabilitation effects already in the early stages of the manifestation of PTSD. In medical units of the first level (medical point of the battalion), where the pre-medical (first medical) medical aid is provided, cultural restraint and individual work with the victims are organized for those with neurotic reactions to stress.The peculiarity of cultural work in medical units of the second level (the medical point of the regiment, the medical brigade company or the military mobile hospital, the in-patient departments of district and city hospitals or hospitals located near the combat zone - where trying to prevent the transition of PTSD to the victims of the chronic stage) is that , that it can be carried out both on the basis of mobile and fixed institutions of culture and rest. Here are organized and held: performances by art workers, cultural and artistic brigades and amateur teams; broadcasting movies and videos; meetings with representatives of creative groups; visiting children; satisfaction of religious needs; Exposition of photo exhibitions; providing artistic literature; culturological health-improving training, etc.In the medical institutions of the third (military mobile hospital, military hospital, central district hospital) and the fourth (military medical clinic, regional clinical hospital, specialized centers and institutes) levels, cultural maintenance of rehabilitation is mainly organized on the basis of stationary institutions of culture and recreation. This period is aimed not only at the development of communicative activity, the formation of "taste" for social contacts, but also on the personal growth of victims of CSR.The author comes to the conclusion that in the Armed Forces of Ukraine there has been some experience in culturological activity in providing rehabilitation of ATO (JFO) participants. However, there are serious shortcomings, such as the lack of qualified art therapists and creativity rehabilitation programs, the lack of a clear system in work at different stages of recovery, a small assortment of forms and methods for the elimination of PTSD in amputees, fighters with neurotrauma and vision loss , which reduces the whole set of forms and methods of cultural influence to the level of amateur and cultural-leisure activities. The analysis allows us to recommend in the implementation of cultural support of the rehabilitation process to make the most of the experience of advanced armies, the capabilities of technical means necessary for the transfer of the Armed Forces to NATO standards. The experience of the war in the East of Ukraine also requires the creation of a sophisticated system of training for effective cultural impact on the achievement of a positive result in the rehabilitation of veterans of combat operations and members of their families.

Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту

У статті висвітлені ключові положення дослідження результатів повноправного членства країн Балтії в Європейському Союзі. Аналізуючи геополітичний вимір європейського вибору, автори підготували стислий дискурс викликів, які виникли у часи відновлення незалежності Латвії, Литви та Естонії. Розглянуто чинники європейського вибору зазначених країн, які полягали в безпековому, економічному та соціальному вимірах.Безпековий фактор європейського вектору політики актуалізувався у прагненні політичних еліт вивести країни зі сфери впливу Росії. В економічному плані країни прагнули переорієнтації економік на західні ринки та інкорпорації в архітектуру торговельних зв'язків розвинених країн Євросоюзу.Зазначено, що завдяки євроатлантичному вектору зовнішньої політики та чіткому виконанню критеріїв членства, країни Балтії отримали доступ до пільгового кредитування, програм допомоги країнам-кандидатам й змогли сформувати один з найпривабливіших інвестиційних кліматів у Східній Європі.За допомогою статистичних баз Світового банку, ресурсу «Євростат», аналітичних матеріалів провідної аудиторської компанії KPMG проаналізовано ключові економічні показники: динаміку ВВП (за ПКС) у порівнянні з іншими країнами Центральної та Східної Європи, рівень заробітної плати та пенсійних виплат. Розгляд економічних здобутків від членства в ЄС доповнено аналізом структури ВВП та вивченням галузевої специфікації.Визначено й втрати від процесу євроінтеграції, які полягали у: значному скороченні промислового виробництва, нерентабельності сільського господарства, еміграції населення у віці від 25 до 35 років.Ставлення мешканців до членства країн в Євросоюзі вивчено із використанням результатів щорічних опитувань європейської служби «Євробарометр». З'ясовано, що у 2018 році позитивне ставлення мешканців Латвії, Литви та Естонії фактично не змінилося порівняно з 2004 роком. Наявні у статті діаграми дозволяють також визначити, що рівень євроскептицизму у зазначених країнах значно не змінився у порівнянні з першим роком членства в ЄС.Авторами запропоновані алгоритми врахування Україною досвіду країн Балтії на шляху до повноправного членства. ; The article highlights the key provisions of the study of the results ofBaltic Statesmembership in the European Union. Analyzing the geopolitical dimension of European choice, the authors presented a brief discourse of the challenges that arose during the restoration of independence ofLatvia,LithuaniaandEstonia. The factors of the European choice of these countries, which consisted of security, economic and social dimensions, were considered.The security factor of the European vector of politics was actualized in the desire of political elites to withdraw countries from the sphere of influence ofRussia. In the economic view, countries sought reorientation of economies to Western markets and incorporation into the architecture of trade relations of developed countries of the European Union.It is noted that thanks to the Euro-Atlantic foreign policy vector and the strict fulfillment of the membership criteria, the Baltic States received access to preferential lending, assistance programs to candidate countries and managed to form one of the most attractive investment climate inEastern Europe.Using key statistical indicators of the World Bank, Eurostat resource, analytical materials from leading audit company KPMG, key economic indicators are analyzed: GDP (in PPP) dynamics compared to other countries of Central and Eastern Europe, wages and retirement benefits. The consideration of economic gains from EU membership is complemented by an analysis of the structure of GDP and the study of the industry specification.The losses from the process of European integration, which consisted of: significant reduction of industrial production, unprofitability of agriculture, emigration of the population aged 25 to 35 years, were also identified.The attitude of residents to EU membership has been studied using the results of the annual surveys of the European service "Eurobarometer". It was found that in 2018, the positive attitude of residents ofLatvia,LithuaniaandEstoniadid not actually change compared to 2004. The charts available in the article also allow us to determine that the level of euroskepticism in the countries in question has not significantly changed compared to the first year of membership in the EU.The authors propose algorithms for taking Ukraine into account the experience of the Baltic States on the path to full membership.94(4)+ (442)63-6 ; В статье освещаются ключевые положения исследования результатов полноправного членства стран Балтии в Европейском Союзе. Анализируя геополитическое измерение европейского выбора, авторы предлагают дискурс вызовов, возникших при возобновлении независимости Латвии, Литвы и Эстонии. Рассмотрены факторы европейского выбора названных стран, которые заключались в измерении безопасности, экономики и социального компонента.Фактор безопасности европейского вектора политики актуализировался в стремлении политических элит вывести страны из сферы влияния России. В экономическом плане, страны стремились обеспечить переориентацию экономик на западные рынки и инкорпорацию в архитектуру торговых связей развитых стран Евросоюза.Отмечается, что благодаря евроатлантическому вектору внешней политики и четкому исполнению критериев членства, страны Балтии получили доступ к системе льготного кредитования, программам помощи странам-кандидатам. Так же страны Балтии смогли сформировать один из наиболее благоприятных инвестиционных климатов в Восточной Европе.Используя статистические базы Мирового банка, ресурса «Евростат», аналитические материалы ведущей аудиторской компании KPMG были проанализированы ключевые экономические показатели: динамика ВВП (по ППС) в сравнении с другими странами Центральной и Восточной Европы, уровень заработной платы и пенсионных выплат.Рассмотрение экономических достижений от членства в ЕС дополнено анализом структуры ВВП и изучением отраслевой спецификации.Определены и потери от процесса евроинтеграции, которые заключались в: значительном сокращении промышленного производства, нерентабельности сельского хозяйства, эмиграции населения в возрасте от 25 до 35 лет.Отношение жителей стран Балтии к членству в Евросоюзе изучено с использованием результатов ежегодных опросов европейской службы «Евробарометр». Установлено, что в 2018 году позитивное отношение жителей Латвии, Литвы и Эстонии фактически не изменилось по сравнению с 2004 годом. Представленные в статье диаграммы позволяют так же определить, что уровень евроскептицизма в названных странах значительно не изменился в сравнении с первым годом членства в ЕС.Авторами предложен алгоритм учета Украиной опыта стран Балтии на пути к полноправному членству.

The article analyzes the conceptual approaches to the formation of a legal position when applying the mediation process as a procedure for alternative dispute resolution according to the draft Law of Ukraine «On Mediation». Unfortunately, the problem of providing alternative means of non-judicial protection of the parties in resolving a dispute between the parties in the field of civil, labor, family or administrative law at the legislative level has not been resolved, which adversely affects the judicial practice.It emphasizes the importance of introducing in Ukraine the institute of alternative ways of resolving disputes by applying the mediation procedure in solving the problem of realization of the right of each person. This will help to improve citizens' access to justice and reduce the burden on the courts, thereby reducing the timeframe for cases and the percentage of appeals, reducing court costs, improving the quality of court decisions and reaching reconciliation between the parties. In this connection, the purpose of the article is to develop proposals for amending the draft law on mediation, in particular, the need to stipulate the responsibility of the parties to the dispute at the legislative level, as well as to specify in more detail the circumstances that prevent the mediator's neutrality and the consequences of non-compliance with the mediator. bans on mediation of disputes in which he has a personal interest. To date, the law does not reflect any sanctions that may be applied to a mediator for failing to fulfill his or her obligations in relation to the mediation process.That is why one of the main purposes of this article is to attract the attention of scientists to the need to create a universally recognized conceptual apparatus of professional responsibility, including the conceptual apparatus of professional responsibility of mediators, since its absence adversely affects legal practice. The presence of a harmonious system of professional responsibility of the mediator can act as a powerful impetus for the provision of quality mediation services, and then one of the important factors for the development of the mediation institute. At the same time, it is seen that in the course of further development of mediation in Ukraine and the growth of the number of mediators, this issue will be relevant and require further scientific study and legislative regulation. ; Проаналiзовано концептуальнi підходи до формування правової позиції під час застосування процесу медіації як процедури альтернативного врегулювання спору згідно з проєктом закону України про медіацію. На жаль, проблеми забезпечення альтернативних способів несудового захисту сторін під час урегулювання спору між сторонами в галузі цивільного, трудового, сімейного чи адміністративного права на законодавчому рівні не було вирішено, що негативно впливає на судову практику.Наголошується на важливості впровадження в Україні інституту альтернативних способів урегулювання спорів шляхом застосування процедури медіації в розв'язанні проблеми реалізації права кожної особи. Адже це сприятиме поліпшенню доступу громадян до правосуддя та скороченню навантаження на суди, у зв'язку з чим допоможе скоротити строки розгляду справ i відсоток оскаржуваних рішень, зменшити судові витрати, поліпшити якість судових рішень та досягнути примирення між сторонами.У зв'язку з цим метою статті є розроблення пропозицій щодо внесення змін до законопроєкту про медіацію, зокрема, наголошується на необхідності передбачити на законодавчому рівні відповідальність сторін спору, а також детальніше окреслити перелік обставин, які унеможливлюють нейтральність медіатора, та наслідків недотримання медіатором заборони щодо участі у медіації спорів, у яких він має особистий інтерес. На нинішній день у законі не відображені санкції, які можуть застосовуватися до медіатора за невиконання ним його обов'язків щодо процесу медіації.Саме тому одним з основних призначень нашого дослідження є привернення уваги вчених до необхідності формування загальновизнаного понятійного апарату професійної відповідальності, у тому числі і понятійного апарату професійної відповідальності медіаторів, оскільки його відсутність негативно впливає на юридичний практику. Наявність гармонійної системи професійної відповідальності медіатора може виступати потужним стимулом надання якісних послуг з медіації, а потім і одним з вагомих факторів розвитку інституту медіації. При цьому вбачається, що в ході подальшого розвитку медіації в Україні та зростанні кількості медіаторів це питання матиме актуальний характер і вимагає свого подальшого наукового вивчення та законодавчого врегулювання. ; Проводится анализ концептуальных подходов к формированию правовой позиции при применении процесса медиации как процедуры альтернативного разрешения спора согласно проекту закона Украины о медиации. К сожалению, проблемы обеспечения альтернативных способов несудебного защиты сторон при разрешении спора между сторонами в области гражданского, трудового, семейного или административного права на законодательном уровне не было решено, что негативно влияет на судебную практику.Отмечается важность внедрения в Украине института альтернативных способов разрешения споров путем применения процедуры медиации в решении проблемы реализации права каждого человека. Это будет способствовать улучшению доступа граждан к правосудию и сокращению нагрузки на суды, в связи с чем поможет сократить сроки рассмотрения дел и процент обжалуемых решений, уменьшить судебные издержки, улучшить качество судебных решений и достичь примирения между сторонами.В связи с этим целью статьи является разработка предложений по внесению изменений в законопроект о медиации, в частности подчеркивается необходимость предусмотреть на законодательном уровне ответственность сторон спора, а также подробнее описать перечень обстоятельств, которые делают невозможным нейтральность медиатора, и последствий несоблюдения медиатором запрета на участие в медиации споров, в которых он имеет личный интерес. На сегодняшний день в законе не отражены санкции, которые могут применяться к медиатору за невыполнение им своих обязанностей относительно процесса медиации.Именно поэтому одной из основных задач нашего исследования является привлечение внимания ученых к необходимости формирования общепризнанного понятийного аппарата профессиональной ответственности, в том числе и понятийного аппарата профессиональной ответственности медиаторов, поскольку его отсутствие негативно влияет на юридическую практику. Наличие гармоничной системы профессиональной ответственности медиатора может выступать в качестве мощного стимула предоставления качественных услуг по медиации, а впоследствии и одним из весомых факторов развития института медиации.

Human rights — Jurisdiction — European Convention on Human Rights, 1950 — General duty of Contracting States under Article 1 of Convention — Abduction — Extraordinary rendition — Disappearance — Applicant complaining respondent State violating his rights under Articles 3, 5, 8, 10 and 13 of Convention — Preliminary objection raised by respondent State — Whether compliance with six-month time limit under Article 35(1) of Convention — Admissibility of complaints — Obligation of respondent State to ensure individuals within its jurisdiction not subjected to treatment in breach of Article 3 of Convention — Whether respondent State responsible for alleged ill-treatment of applicant by United States' agents while applicant in respondent State — Respondent State transferring applicant into custody of United States' authorities — Whether respondent State failing in obligation to assess whether real risk of ill-treatment contrary to Article 3 of Convention — Whether respondent State responsible for alleged ill-treatment of applicant while detained in Afghanistan — Whether respondent State responsible for applicant's captivity in Afghanistan under Article 5 of Convention — Whether respondent State violating Articles 3, 5, 8, 13 and 10 of ConventionEvidence before international courts and tribunals — European Court of Human Rights — Assessment of evidence and establishment of facts — Standard of proof — Whether approach of national legal systems relevant — Role and approach of Court — Article 19 of European Convention on Human Rights, 1950 — Burden of proof — Case law under Articles 2 and 3 of Convention — Whether considerations applying to examination of disappearances under Article 5 of Convention — Allegations under Article 3 of Convention — Relevance of domestic proceedings and investigations — Whether burden of proof shifting to respondent Government — Whether respondent Government discharging burden — Whether applicant subjected to extraordinary rendition by agents of United States Central Intelligence Agency — Whether agents of respondent State assisting — Whether applicant's allegations sufficiently convincing and established beyond reasonable doubt — Whether respondent State violating Articles 3, 5, 8, 13 and 10 of ConventionHuman rights — Prohibition on torture and inhuman and degrading treatment — Article 3 of European Convention on Human Rights, 1950 — Allegations of ill-treatment by 169applicant — Admissibility of applicant's complaints — Procedural aspect of Article 3 — Whether respondent State failing to carry out effective investigation of applicant's allegations of ill-treatment — Substantive aspects of Article 3 — Whether derogation from Article 3 permitted in difficult circumstances of terrorism — Whether respondent State violating Article 3 on account of inhuman and degrading treatment of applicant in hotel — Whether respondent State responsible for ill-treatment of applicant at Skopje Airport — Whether treatment constituting torture — Responsibility of respondent State with regard to applicant's transfer into custody of United States' authorities despite real risk of further ill-treatment contrary to Article 3 — Whether respondent State violating Article 3 of ConventionHuman rights — Right to liberty and security of person — Article 5 of European Convention on Human Rights, 1950 — Allegations of arbitrary detention by applicant — Whether respondent State violating Article 5 by its own agents and/or foreign agents operating in its territory and under its jurisdiction — Admissibility of applicant's complaints — Substantive aspect of Article 5 — Whether applicant's detention in respondent State in conformity with Article 5 requirements — Whether complying with domestic law — Whether applicant having access to representative of German embassy in respondent State — Article 36(1)(b) of Vienna Convention on Consular Relations, 1963 — Whether applicant's subsequent detention in Afghanistan imputable to respondent State — Extraordinary rendition — Whether detention of terrorist suspects by United States' authorities arbitrary — Whether real risk of flagrant violation of Article 5 rights if applicant handed over by Macedonian authorities to United States Central Intelligence Agency — Whether applicant's abduction and detention amounting to enforced disappearance under international law — Procedural aspect of Article 5 — Whether effective investigation into applicant's allegations of unlawful and arbitrary detention — Whether respondent State violating Article 5 of ConventionHuman rights — Right to respect for private and family life — Article 8 of European Convention on Human Rights, 1950 — Applicant separated from family while abducted and detained — Admissibility of applicant's complaint — Notion of 170private life — Whether covering person's moral and physical integrity — Whether extending to situations of deprivation of liberty — Whether interference with applicant's right in accordance with law — Whether respondent State violating Article 8 of ConventionHuman rights — Right to an effective remedy — Article 13 of European Convention on Human Rights, 1950 — Applicant complaining of lack of effective remedy in respect of grievances under Articles 3, 5 and 8 of Convention — Admissibility of applicant's complaints — Whether complaints arguable — Whether criminal investigation effective — Whether any other remedy effective — Requirements of Article 13 — Whether respondent State assessing risk of ill-treatment before transferring applicant to United States Central Intelligence Agency agents — Whether respondent State violating Article 13 of ConventionConsular relations — Right to consular access — Vienna Convention on Consular Relations, 1963, Article 36(1)(b) — Applicant's detention in respondent State — Whether complying with Article 5 of European Convention on Human Rights, 1950 — Whether complying with domestic law — Whether complying with international law — Whether applicant having access to representative of German embassy in respondent State — Whether respondent State violating Article 5 of ConventionTerrorism — Investigation of terrorist offences — Extraordinary rendition — Arbitrary detention — Whether detention of terrorist suspects by United States' authorities arbitrary — Macedonian authorities handing over applicant to agents of United States Central Intelligence Agency — Whether real risk of flagrant violation of applicant's rights under Article 5 of European Convention on Human Rights, 1950 — Whether applicant's subsequent detention in Afghanistan imputable to respondent State — Whether respondent State violating Article 5 of ConventionDamages — Non-pecuniary damage — Serious violations of several provisions of European Convention on Human Rights, 1950 — Whether applicant suffering non-pecuniary damage — Whether finding of violations sufficient — Article 41 of Convention

UDC 338.242; JEL Classification М14Purpose is to study the essence, to determine the conceptual content and justify the need to introduce social responsibility in the strategic management system of the enterprise as a necessary prerequisite for ensuring its competitive sustainability in the long term. Methodology of research. The theoretical and methodological basis is the basic of economic theory, the basic laws of the functioning of a market economy, the works of leading domestic and foreign scientists-economists, which deals with corporate social responsibility, in particular issues related to competitiveness through partnerships between the government and business. Methods of generalization and bstraction, method of analysis and synthesis were used. Findings. Social responsibility in its evolution goes through a number of development stages and emerges as an innovative vector in the business of Ukraine. Therefore the study and search for solutions to the problems of interaction of power, business and society puts the problem of ensuring the enterprise competitiveness the to a new level. The development of a strategic approach to social responsibility is a worldwide trend, focused on gaining long-term competitive advantage, creating value for business and society as a result of stakeholder engagement. The implementation of the principles of social responsibility in the daily activities f enterprises involves the socialization of labor relations and is conditioned by the processes of economic integration, the importance of creating a positive image of enterprises in the regions, gaining additional competitive advantages through socially responsible policies. Originality. The feasibility of integrating social responsibility into the strategic management system as a tool for ensuring the enterprise competitiveness was theoretically substantiated. The principles, spheres of influence and levels of manifestation of social responsibility as prerequisites for the formation of long-term competitive advantages were defined. Practical value. The advanced theoretical provisions and practical recommendations for defining the corporate social responsibility can be used for development and implementation specific strategic measures aimed at creating sustainable competitive advantages of the enterprise or used as a tool for ensuring innovative socio-economic development. ; УДК 338.242; JEL Classification М14Цель - исследование сущности, определение концептуальной значимости и обоснование необходимости интеграции социальной ответственности в систему стратегического управления как первичной необходимости обеспечения его конкурентной устойчивости в долгосрочной перспективе. Методика исследования. Теоретической и методологической основой являются положения экономической теории, основные законы функционирования рыночной экономики, труды ведущих отечественных и зарубежных ученых-экономистов, в которых рассматривается корпоративная социальная ответственность, в частности вопросы, связанные с обеспечением конкурентоспособности через партнерские отношения между властью, бизнесом и обществом. Использованы методы обобщения и абстрагирования; метод анализа и синтеза. Результаты. Социальная ответственность в своей эволюции проходит ряд этапов развития и выступает инновационным вектором в развитии бизнеса Украины, а поэтому изучение и поиск путей решения проблем взаимодействия власти, бизнеса и общества ставит проблему обеспечения конкурентоспособности предприятия на качественно новый уровень. Развитие стратегического подхода к социальной ответственности в настоящее время является общемировой тенденцией, векторно направленой на получение долгосрочных конкурентных преимуществ, создание ценности для бизнеса и общества как результата взаимодействия заинтересованных сторон. Внедрение принципов социальной ответственности в повседневную деятельность предприятий предусматривает социализацию трудовых отношений и обуславливается процессами экономической интеграции, важности создания положительного имиджа предприятий в регионах присутствия, получением дополнительных конкурентных преимуществ с помощью проведения социально ответственной политики. Научная новизна. В работе теоретически обоснована целесообразность интеграции социальной ответственности в систему стратегического управления как инструмента обеспечения конкурентоспособности предприятия, в частности определены принципы, сферы влияния и уровни проявления социальной ответственности как предпосылки формирования долгосрочных конкурентных преимуществ. Практическая значимость. Усовершенствованные теоретические положения и практические рекомендации по определению целевой направленности социальной ответственности предприятия могут быть использованы для разработки и реализации конкретных стратегических мероприятий, направленных на формирование устойчивых конкурентных преимуществ предприятия или использованы как инструмент обеспечения его инновационного социально-экономического развития. ; УДК 338.242; JEL Classification М14. Мета – дослідження сутності, визначення концептуального змісту та обґрунтування необхідності впровадження соціальної відповідальності в систему стратегічного управління підприємством як необхідної передумови забезпечення його конкурентної стійкості в довгостроковій перспективі. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є положення економічної теорії, основні закони функціонування ринкової економіки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядається корпоративна соціальна відповідальність, зокрема питання, пов'язані з забезпечення конкурентоспроможності через партнерські відносини між владою, бізнесом і суспільством. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Соціальна відповідальність в своїй еволюції проходить ряд етапів розвитку та постає інноваційним вектором в діяльності бізнесу України, а тому вивчення і пошук шляхів вирішення проблем взаємодії влади, бізнесу і суспільства ставить проблему забезпечення конкурентоспроможності підприємства на якісно новий рівень. Розвиток стратегічного підходу до соціальної відповідальності в даний час є загальносвітовою тенденцією, що векторно спрямована на отримання довгострокових конкурентних переваг, створення цінності для бізнесу та суспільства як результату взаємодії зацікавлених сторін. Впровадження принципів соціальної відповідальності в повсякденну діяльність підприємств передбачає соціалізацію трудових відносин і обумовлюється процесами економічної інтеграції, важливістю створення позитивного іміджу підприємств в регіонах присутності, отриманням додаткових конкурентних переваг за допомогою проведення соціально відповідальної політики. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність інтеграції соціальної відповідальності в систему стратегічного управління як інструмента забезпечення конкурентоспроможності підприємства, зокрема визначено принципи, сфери впливу та рівні прояву соціальної відповідальності як передумови формування довгострокових конкурентних переваг. Практична значущість полягає в тому, що удосконалені теоретичні положення та практичні рекомендації щодо визначення цільової спрямованості соціальної відповідальності підприємства можуть бути використані для розробки та реалізації конкретних стратегічних заходів, спрямованих на формування стійких конкурентних переваг підприємства або використані як інструмент забезпечення інноваційного соціально-економічного розвитку.

Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту

This article discusses the key issues regarding the newest concept of the legal regulation of working time through the prism of trends in the development of society, the state, and the labor market. The chief attention should be paid to the issues of the priority of requests and interests of employees, the formation of effective mechanisms of social partnership, and the trends of the international labor market. Critically comprehended is the state of legal regulation of working time. It is stressed that, from the legal point of view, the current state of the legal regulation of working time appears somewhat vulnerable, taking into account the following factors: the non-compliance with the state of labor market development; inefficiency, ineffectiveness of legal regulation; the lack of proper motivation of labor productivity, taking into account the necessity of guaranteeing the life, health, and efficiency of every worker; the lack of proper mechanisms for organizing the working time, including modern, innovative jobs; insufficiency of legal mechanisms for the use of information and other technologies of working time control; lack of quality mechanisms for the implementation of international social standards; absence of an optimal combination of the working time, rest time, and occupational safety; the lack of proper mechanisms for taking into account the needs and interests of persons with disabilities and other socially vulnerable categories of persons; the lack of effective oversight and control; the lack of jurisdictional protection, etc.The paper discusses the importance of a proper assessment of the problems of the legal regulation of working time in the present, given the importance of the integration processes of labor market development, its international vector, the introduction of the newest information and other technologies, the implementation of international (European) standards, the formation of mechanisms for the optimal combination of legislative, sub-legislative and the local regulation in this area. In addition, the issue of particular importance is raised in the context of the recent codification of labor legislation as a component of developing an effective concept of the legal regulation of working time. The modern system of principles of the legal regulation of working time is outlined. It is concluded that working time is a period during which an employee, as a rule, must be in the workplace, subject to the control of the employer and other established rules, must perform the labor function and other duties under the employment contract. The main features of the working time are as follow: regulated on the basis of international legal acts, acts of domestic national legislation, local normative legal acts; the worker is subject to established working time norms and rules; directed to the behavior of the employee and the employer under an employment contract (correlates with the system of rights, responsibilities, responsibilities of the employee and employer); payable; accompanied by a system of international standards on labor issues; accompanied by a system of social and labor guarantees; time, intended to perform labor function and other duties under an employment contract; the employee is subject to control by the employer (the authorized body or official); subject to accounting, control and supervision; subject to jurisdictional protection.It is emphasized that the principles of the legal regulation of working time are the basic principles and provisions that determine the peculiarities of the legal regulation of relations in the sphere of working time.The basic general principles of the legal regulation of working time are the following: the rule of law; humanism; social justice; priority of the maintenance of the working capacity, the health and life of workers; the priority of international (European) standards in the field of working time; the priority of the legislative regulation of relations in the field of working time.The main special principles of the legal regulation of working time are the following: inclusiveness, efficiency, and accessibility; the priority of needs and interests of employees; stimulation of labor productivity; ensuring the efficiency of work of persons with disabilities and other socially vulnerable categories of persons; the principle of social partnership; versatility, flexibility of types and working hours; implementation of international (European) standards in the field of working time; a combination of legislative, contractual, and the local legal regulation of working time; combination of working time and rest time, occupational safety; the principle of unity and differentiation of the legal regulation of working time. The fundamental trend of improving the legal regulation of working time is the implementation of the newest codification of the labor legislation through the adoption of a modern socially oriented TC that has a holistic, comprehensive, and systematic regulation of working time relations.Article received 03.03.2019 ; Статтю присвячено ключовим питанням новітньої концепції правового регулювання робочого часу через призму тенденцій розвитку суспільства, держави та ринку праці. Робочий час розглянуто як категорію науки трудового права, як інститут галузі трудового права, а також досліджено розуміння поняття робочого часу в процесі правозастосування, зокрема, здійснено аналіз європейської судової практики (ЄСПЛ, Суду справедливості ЄС), що особливо актуально у зв'язку з реалізацією положень Угоди про асоціацію України з ЄС. Наголошено, що головна увага має бути приділена питанням пріоритетності запитів та інтересів працюючих, формування дієвих механізмів соціального партнерства, тенденціям міжнародного ринку праці. Критично осмислено стан правового регулювання робочого часу. Виокремлено ключові проблеми, пов'язані з відсутністю якісних і системних реформ, застарілістю та архаїчністю трудового законодавства. Визначено міжнародно-правові засади регулювання робочого часу. Розглянуто особливості підходів до законодавчого регулювання робочого часу. Окреслено сучасну систему принципів правового регулювання робочого часу.Матеріал надійшов 03.03.2019

During the period of European integration processes that take place in Ukraine, the reform of the national legal system and legislation adaptation to the standards and requirements of the European Union is especially important.At the same time, the domestic legal inheritance in these processes remains without proper attention. The study of the historical aspects for issues legislative support of liability for offenses in the pharmaceutical field in Ukraine at different historical periods, its formation and development is the main goal of our work. In the course of article preparation we used a historical and legal research method of genesis of scientific views and the legislation on administrative responsibility for offenses in the pharmaceutical sphere. Such approach gives the chance to avoid unreasonable loan of foreign ideas and to create the original right which comes from own historical heritage. «The sanitary patent» which has been granted on March 20 in 1773 by count Pergen, the vicar of Galichina was one of the first historical regulations which regulated a question of persons' responsibility, guilty in violation of the established rules and norms of pharmaceutical activity. Researchers consider this document in essence as the first document which accurately regulated the question of pharmaceutical activity including a question of persons' responsibility, guilty in violation of the established norms of pharmaceutical activity. The Institute of liability of offences in the field of medicines received significant boost during the reign of Peter the First.On the 14th of August in 1721 the decree «About the creation of urban pharmacies being supervised by the Medical College, about the help for choosing out of medical supplies in the provinces, and about being supervised by mentioned College» has been issued. The organizational structure of pharmaceutical branch of that period was fixed by Decrees of Council of People's Commissars of July 11 and 21 in 1918 by which the National Commissariat of health care has been based. Pharmaceutical section has been provided in structure of Narkomzdrav, and the Provision on it has been approved by the Order No. 16 of 29.08.1923. State-legal regulation of relations connected with responsibility for violations of the pharmaceutical legislation in Ukraine has deep historical roots. Despite the protectorate, which Ukrainian lands were under in this or that historical the period (The Austro-Hungarian empire, the Russian empire, the Soviet republic) the authorities of all these states realized the importance and the public significance of regulatory and legal settlement of population's health care, and one of its most important components - the pharmaceutical sphere. We consider that the given historical experience of settlement of responsibility for legislation violation in the pharmaceutical spheres should be used in modern development of both pharmaceutical and administrative-delictual legislation. In particular, to our mind the degree of the law violations specification about pharmaceutical activity (responsibility for violation of the drugstores opening order, violation of the pricing in pharmaceutical institutions order etc.) and also differentiation of punishments depending on offense are effective. ; В период евроинтеграционных процессов, которые происходят в Украине, особенно важным является реформирование национальной правовой системы и адаптация законодательства к стандартам и требованиям Европейского Союза. В то же время, отечественное правовое наследие в таких процессах остается без надлежащего внимания. Цель роботы – изучение исторических аспектов становления и развития законодательного обеспечения вопросов ответственности за правонарушения в фармацевтической сфере на украинских землях в разные исторические периоды. В процессе подготовки статьи нами использовался историко-правовой метод исследования генезиса научных взглядов и законодательства об административной ответственности за правонарушения в фармацевтической сфере. Именно такой подход дает возможность избежать необоснованного заимствования зарубежных идей и создать свое самобытное право, которое базируется на собственном историческом наследии. Одним из первых исторических нормативных актов, которые регулировали вопрос привлечения к ответственности лиц, виновных в нарушении установленных правил и норм относительно фармацевтической деятельности, был «Санитарный патент», изданный 20 марта в 1773 г. наместником Галичины графом Пергеном. Исследователи считают этот документ по существу первым документом, который четко регламентировал вопрос аптечной деятельности, в том числе и вопрос привлечения к ответственности виновных в нарушении порядка ведения аптекарского дела Значительный толчок институт ответственности за правонарушение в сфере обращения лекарственных средств получил во времена правления Петра І. 14 августа 1721 г. был издан Указ «Об учреждении в городах аптек под смотрением Медицинской Коллегии, о вспоможении приискивающими медикаменты в губерниях, и о бытии под надзором помянутой Коллегии госпиталям». Организационная структура фармацевтической отрасли того периода была закреплена Декретами Совета народных комиссаров от 11 и 21 июля 1918 г., которыми был основан Народный Комиссариат здравоохранения. В структуре Наркомздрава был предусмотрен фармацевтической подотдел, а Положение о нем было утверждено Распоряжением № 16 от 29.08.1923 г. Государственно-правовое регулирование отношений, связанных с привлечением к ответственности лиц, виновных в нарушении фармацевтического законодательства, на территории Украины имеет глубокие исторические корни. Невзирая на то, под чьим протекторатом находились в тот или иной исторической период украинские земли (Австро-Венгерской империи, Русской империи, Советской республики) властные органы всех этих государств осознавали важность и общественную значимость нормативно-правового урегулирования вопросов здравоохранения населения, и одной из его наиболее важных составляющих – фармацевтической сферы. Считаем, что приведенный исторический опыт урегулирования вопросов ответственности за нарушение законодательства в фармацевтической сфере необходимо использовать в современных разработках как фармацевтического, так и административно-деликтного законодательства. В частности, эффективной, по нашему мнению, является степень конкретизации нарушений законодательства о фармацевтической деятельности (ответственность за нарушение порядка открытия аптек, нарушения порядка ценообразования в аптечных заведениях и т. д.), а также дифференциация наказаний в зависимости от тяжести совершенного проступка.

Topicality.The inclusion of golf in the Olympic sports, the process of its globalization, commercialization and professionalization determines the prospects for the development of this sport within the framework of national and international scale. Despite the interest of the population in the golf in Ukraine, the positive development of golf in recent years, there are a problems. The purpose of the research is to carry out a comprehensive analysis of the development of golf in the world and Ukraine, to identify the main problems and determine the prospects for its modern development. Methods – analysis of data of special scientific literature, official legal documents, surveys, data analysis of the Internet, SWOT-analysis, comparison, generalization. Results. The article defines the modern trends of world golf, among which there is a significant increase in the popularity and geography of the distribution of golf; maintaining of the leadership of USA in golf development; the concentration in system of the golf in Europe up to 92 % of all professional players and 90 % of golf courses; the introduction by 2020of a unified world system of handicaps; unification of standards for the preparation and certification of coaches, judges, greenkeepers; the progress of the golf business-industry and, etc. The modern causes affecting the further development of golf in Ukraine are investigated: the imperfection of the legislative provision of sports development and the promotion of the activities of subjects of the national golf system; low level of motivation of different groups of population for golf to practice in the country; lack of golf courses at children's and youth sports schools; the backlog of the material and technical base of golf development from the level of most countries of the world; mismatch with the modern requirements of scientific and methodological support for the development of golf and staffing, and others. Are developed the strategic directions, goals and objectives for the development of golf in Ukraine for the period up 2030. Conclusions. The strategy of golf development in Ukraine will allow dignified representation of the state in the world sports community, popularize golf as a kind of active rest in the system of a healthy lifestyle of citizens and promote the consolidation of the nation. ; Актуальность. Включение гольфа в олимпийские виды спорта, а также процесс его глобализации, коммерциализации и профессионализации обусловливают перспективы развития данного вида спорта в рамках национального и международного масштаба. Несмотря на заинтересованность населения к занятиям гольфом в Украине, позитивное развитие гольфа в последние годы, наблюдается ряд проблем. Цель статьи – осуществить комплексный анализ развития гольфа в мире и Украине, определить основные проблемы и перспективы его современного развития. Методы исследований – анализ данных специальной научно-методической литературы, официальных нормативно-правовых документов, опрос, анализ данных Интернет, SWOT-анализ, сопоставление, обобщение. Результаты. В статье определяются современные тренды мирового гольфа, среди которых – существенный рост популярности и географии распространения гольфа; сохранение ведущих позиций США в развитии гольфа; концентрация системы гольфа в Европе до 92 % всех профессиональных игроков и 90 % пло- щадок для гольфа; внедрение к 2020 г. единой мировой системы гандикапов; унификация стандартов подготовки и сертификации тренеров, судей, гринкиперов; прогресс бизнес-индустрии гольфа и др. Исследуются современные причины, влияющие на дальнейшее развитие гольфа в Украине: несовершенство законодательного обеспечения развития спорта и содействия деятельности субъектов системы отечественного гольфа; низкий уровень мотивации различных слоев населения к занятиям гольфом в стране; отсутствие отделений по гольфу в детско- юношеских спортивных школах; отставание материально-технической базы развития гольфа от уровня большинства стран мира; несоответствие современным требованиям научно-методического сопровождения и кадрового обеспечения и др. Разработаны стратегические направления, цели и задачи развития гольфа в Украине на период до 2030 г. Выводы. Обоснованная стратегия развития гольфа в Украине позволит достойно представлять страну в мировом спортивном сообществе, популяризировать гольф как вид активного отдыха в системе здорового образа жизни граждан и способствовать консолидации нации. ; Актуальність. Уключення гольфу до олімпійських видів спорту, а також процес його глобалізації, комерціалізації та професіоналізації зумовлюють перспективи розвитку цього виду спорту в рамках національного й міжнародного масштабу. Незважаючи на зацікавленість населення до занять гольфом в Україні, його позитив- ний розвиток в останні роки, спостерігаємо низку проблем. Мета статті – здійснити комплексний аналіз розвитку гольфу у світі та Україні, окреслити основні проблеми та визначити перспективи його сучасного розвитку. Методи досліджень – аналіз даних спеціальної науково-методичної літератури, офіційних нормативно-правових документів, опитування, аналіз даних Інтернет, SWOT-аналіз, зіставлення, узагальнення. Результати. У статті визначено сучасні тренди світового гольфу, серед яких – суттєве зростання популярності й географії поширення гольфу; збереження провідних позицій США в розвитку гольфу; концентрація системи гольфу в Європі до 92 % усіх професійних гравців та 90 % майданчиків для гольфу; упровадження до 2020 р. єдиної світової системи гандикапів; уніфікація стандартів підготовки та сертифікації тренерів, суддів, грінкіперів; прогрес бізнес-індустрії гольфу тощо. Досліджено сучасні виклики, що впливають на подальший розвиток гольфу в Україні: недосконалість законодавчого забезпечення розвитку спорту й сприяння діяльності суб'єктів системи вітчизняного гольфу; низький рівень мотивації різних верств населення до занять гольфом у країні; відсутність відділень із гольфу в дитячо-юнацьких спортивних школах; віставання матеріально-технічної бази розвитку гольфу від рівня більшо- сті країн світу; невідповідність сучасним вимогам науково-методичного супроводження розвитку гольфу та кадрового забезпечення й ін. Розроблено стратегічні напрями, цілі й завдання розвитку гольфу в Україні на період до 2030 р. Висновки. Обґрунтована стратегія розвитку гольфу в Україні дасть змогу гідно репрезентувати державу у світовому спортивному співтоваристві, популяризувати гольф як вид активного відпочинку в системі здорового способу життя громадян та сприяти консолідації нації.

Providing information superiority over the enemy is becoming a prerequisite for conducting military operations. The main type of information support is military intelligence, and its basis is radio-electronic intelligence. During the analysis of the known scientific achievements in the direction chosen by the authors of the research it was established that at present there is no general methodology for assessing the capabilities of the forces and devices of radio-electronic intelligence for the information (reconnaissance) availability of electronic intelligence sources that is suitable for the use in automation devices of various control units, which connects separate indicators of information accessibility in generalized on the basis of the use of modern intelligence-information models. The authors of this research conducted a methodology for assessing the availability of radio-emission sources by the devices of radio-electronic intelligence. In the course of the research, the authors used the basic provisions of the theory of radioelectronic intelligence, the theory of communication, the theory of electronic warfare, the theory of signals, and general scientific methods of analysis and synthesis. The technique developed by the authors makes it possible to evaluate sources of electronic intelligence from the point of view of the expediency of including in the outline the distribution of forces and devices for different conditions of the situation (stages of combat or operations), effectively manage the forces and devices of extraction and processing in the interests of solving radio-electronic intelligence tasks, and evaluate the degree of this efficiency. This technique, which is an integral part of the general methodology for the distribution of forces and intelligence, can be applied at the command posts (grouping of troops, military units) of electronic intelligence and will increase the efficiency of conducting searches of sources and objects of electronic intelligence, as well as the distribution of forces and resources for tasks, objects and sources. In addition, it can be used to assess the effectiveness of existing and promising devices and complexes of electronic intelligence and electronic warfare. Taking into account the above, the direction of further research should be considered the development of scientific and methodical apparatus for improving the efficiency of conducting radio-electronic intelligence. ; Обеспечение информационного превосходства над противником на сегодня становится основным условием для ведения военных операций. Основным видом информационного обеспечения является военная разведка, а ее основой – радиоэлектронная разведка. В ходе проведённого анализа известных научных достижений в выбранном авторами исследования направлении установлено, что в настоящее время отсутствует общая методика оценки возможностей сил и средств радиоэлектронной разведки по информационной (разведывательной) доступности источников радиоэлектронной разведки, пригодной для использования в средствах автоматизации различных звеньев управления, связывающей отдельные показатели информационной доступности в обобщенный на основе использования современных разведывательно-информационных моделей. Авторами указанного исследования была проведена разработка методики оценки информационной доступности источников радиоизлучения средствами радиоэлектронной разведки. В ходе исследования авторами были использованы основные положения теории радиоэлектронной разведки, теории связи, теории радиоэлектронной борьбы, теории сигналов и общенаучные методы анализа и синтеза. Разработанная авторами методика позволяет оценивать источники радиоэлектронной разведки с точки зрения целесообразности включения в исходный план распределения сил и средств для различных условий обстановки (этапов боя или операции), эффективно управлять силами и средствами добычи и обработки в интересах решения задач радиоэлектронной разведки и оценивать степень этой эффективности. Данная методика, которая является составной частью общей методики распределения сил и средств разведки, может быть применена на командных пунктах (группировка войск, воинской части и подразделения) радиоэлектронной разведки и повысит эффективность ведения поиска источников и объектов радиоэлектронной разведки, а также распределения сил и средств по задачам, объектам и источникам. Кроме того, она может быть использована для оценки эффективности существующих и перспективных средств и комплексов радиоэлектронной разведки и радиоэлектронной борьбы. Учитывая указанное, направлением дальнейших исследований следует считать разработку научно-методического аппарата повышения эффективности ведения радиоэлектронной разведки. ; Забезпечення інформаційної переваги над противником на сьогодні стає основною умовою для ведення воєнних операцій. Основним видом інформаційного забезпечення є воєнна розвідка, а її основою – радіоелектронна розвідка. В ході проведення аналізу відомих наукових досягнень в обраному авторами дослідження напрямку встановлено, що на даний час відсутня загальна методика оцінки можливостей сил і засобів радіоелектронної розвідки по інформаційній (розвідувальній) доступності джерел радіоелектронної розвідки, що є придатною для використання в засобах автоматизації різних ланок управління, що зв'язує окремі показники інформаційної доступності в узагальнений на основі використання сучасних розвідувально-інформаційних моделей. Авторами зазначеного дослідження було проведено розробку методики оцінки інформаційної доступності джерел радіовипромінювання засобами радіоелектронної розвідки. В ході дослідження авторами були використані основні положення теорії радіоелектронної розвідки, теорії зв'язку, теорії радіоелектронної боротьби, теорії сигналів та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Розроблена авторами методика дозволяє оцінювати джерела радіоелектронної розвідки з точки зору доцільності включення в вихідний план розподілу сил та засобів для різних умов обстановки (етапів бою або операції), ефективно управляти силами і засобами добування і обробки в інтересах вирішення задач радіоелектронної розвідки та оцінювати ступінь цієї ефективності. Дана методика, що є складовою частиною загальної методики розподілу сил і засобів розвідки, може бути застосована на командних пунктах (угруповання військ, військової частини і підрозділу) радіоелектронної розвідки і підвищить ефективність ведення пошуку джерел і об'єктів радіоелектронної розвідки, а також розподілу сил і засобів за завданнями, об'єктами і джерелами. Крім того, вона може бути використана для оцінки ефективності існуючих та перспективних засобів і комплексів радіоелектронної розвідки і радіоелектронної боротьби. Враховуючи зазначене, напрямком подальших досліджень слід вважати розробку науково-методичного апарату підвищення ефективності ведення радіоелектронної розвідки.

Стаття присвячена актуальним питанням реформування системи охорони здоров'я України у контексті Європейської політики «Здоров'я – 2020». Розглянуто різні наукові погляди щодо визначення сутності та змісту публічної політики стосовно охорони здоров'я. Визначено розуміння важливості розбудови системи охорони громадського здоров'я в Україні як одного з пріоритетів публічної політики. Акцентується увага на необхідності створення відповідних правових умов для впровадження системи охорони громадського здоров'я в Україні як альтернативи існуючої системи збереження, укріплення та відновлення здоров'я населення. ; Problem setting. The aim of the new European Health Policy 2020 strategy is to significantly improve health and improve the well-being of the population, reduce inequalities in health, strengthen public health and ensure the availability of sustainable health systems focused on needs of people. Compliance with these principles in the process of radical transformations in the socio-economic sphere of Ukraine and in the context of reforming the national health care system is a rather complicated task. The complexity of this task is due to the need to clearly define the priorities of public policy and to involve the public authorities of Ukraine in the implementation of the basic functions of the health care administration. The main role in this belongs to the state, which is responsible for the health of its citizens. The state determines the priorities and forms the health care policy of Ukraine and ensures its implementation.Recent research and publications analysis. Studies of issues of various components of public health policy are devoted to the work of M. M. Bilinskaya, Yu.V. V. Voronenko, T. S. Gurzev, D. V. Karamyshev, O. V. Power, Ya.F. Radhka, I. M. Solonenko, V. G. Shevtsova and others. The importance of scientific research on the implementation of public health policy is underlined by O. M. Dzyuba, Yu. V. Zhalinskaya, L. O. Kachala, O. D. Korvetsky, V. V. Korolenko, V. I. Mironyuk, I. F. Radish, N. O. Ringach, O. R. Sitenko, G. O. Slabki, N. D. Solonenko and others. Inherited from the Soviet period, the model of the health care system in Ukraine almost did not take into account the needs of the healthy population, which did not allow to restrain and systematically influence the growth of non-communicable diseases. This is why there is an urgent need to reorganize the healthcare system, which is to seek alternative strategies for a more effective public policy in this area.Identification of previously unsettled parts of the general problem. The analysis of studies has shown that in the presence of an understanding of the importance of developing public health protection as an alternative to the actual functioning of the public health system and its legislative provision, the legal and organizational conditions for the implementation of such an alternative have not yet been established in the state.Paper objective. The purpose of the article is to assess the compliance of the public health policy in Ukraine with the main directions of the new European health policy «Health -2020» and to define in this context an alternative strategy for a more effective public health policy on the basis of the priority of the development of the public health system in Ukraine and its legislative support.Paper main body. Thus, an alternative strategy for more effective health care policy is the development of a public health system in Ukraine in line with the European Capacity Building and Public Health Services Action Plan, as well as the values and principles laid out in the foundations of the European politics «Health 2020». The basic principle of the public health system is its social nature, as well as the fact that it focuses mainly on the health of the population as a whole. The public health system can be seen as a key aspect of a wider interpretation of the health care system in the sense that it not only plays an important role in ensuring the efficiency and effectiveness of the work of the health system itself but also significantly affects the socio-economic development of society and state. In Ukraine, there are certain political and legal foundations for the development of the health care system. At the same time, since the Law of Ukraine «On the system of health care» has not yet been adopted, public authorities and local self-government bodies at the level of each region independently determine the model of the regional health care center and its stages of activity. expanding the implementation of its operational functions of health, which leads to certain errors and significantly complicates the process of extremely necessary transformations.Conclusion from this research and perspectives of future development in current area. Thus, it can be assumed that healthcare reform in Ukraine is carried out taking into account modern strategies of effective state policy in this area and is consistent with the main directions of the new European Health Policy «Health 2020». At the same time, the development of the public health system in Ukraine has not yet become a priority of public health policy. One of the necessary steps towards the development of a national public health system and the creation of favorable conditions for the implementation of the European Action Plan for Capacity Building and Public Health Services in Ukraine approved by the WHO Regional Office for Europe is the adoption of the draft Law of Ukraine «On Public Health System» I. Adoption of this Law will ensure the implementation of public policy in public health at the level of the state, regions and community levels and will promote the adaptation of domestic legislation in this area to the legal system of the European community.

Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту