Suchergebnisse

Internet-Aktivisten, Politiker und Wissenschaftler haben die These vertreten, im Internet werde sich eine neue politische Agora entwickeln, auf der sich alle Bürger/innen treffen, miteinander diskutieren und dabei neue Gesetze beraten und beschließen. Einige Vertreter dieser Theorie prognostizierten, dass die Möglichkeiten des Internet zu einer Politisierung der Nutzer führen würde: durch das Internet zum "Homo-Politicus". Diese Prognose scheint sich nicht zu erfüllen. Aber das Netz kann als hilfreiches und sinnvolles Instrument der Politik eingesetzt werden. Anhand von acht Thesen wird erläutert, auf welche Art das Netz zur politischen Kommunikation sinnvoll genutzt werden kann. Die Thesen reichen dabei von 'handwerklichen' Empfehlungen bis hin zu strategischen Grundentscheidungen und entstammen alle aus dem Workshop "Im Netz der Wahlfänger - Wahlpropaganda im Internet" des "Forum.Medien.Politik" vom April 2003 in Jena. (RG)

Climate change adaptation in the health sector requires decisions across sectors, levels of government, and organisations. The networks that link these different institutions, and the relationships among people within these networks, are therefore critical influences on the nature of adaptive responses to climate change in the health sector. This study uses social network research to identify key organisational players engaged in developing health-related adaptation activities in Cambodia. It finds that strong partnerships are reported as developing across sectors and different types of organisations in relation to the health risks from climate change. Government ministries are influential organisations, whereas donors, development banks and non-government organisations do not appear to be as influential in the development of adaptation policy in the health sector. Finally, the study highlights the importance of informal partnerships (or 'shadow networks') in the context of climate change adaptation policy and activities. The health governance 'map' in relation tohealth and climate change adaptation that is developed in this paper is a novel way of identifying organisations that are perceived as key agents in the decision-making process, and it holds substantial benefits for both understanding and intervening in a broad range of climate change-related policy problems where collaboration is paramount for successful outcomes.

Climate change adaptation in the health sector requires decisions across sectors, levels of government, and organisations. The networks that link these different institutions, and the relationships among people within these networks, are therefore critical influences on the nature of adaptive responses to climate change in the health sector. This study uses social network research to identify key organisational players engaged in developing health-related adaptation activities in Cambodia. It finds that strong partnerships are reported as developing across sectors and different types of organisations in relation to the health risks from climate change. Government ministries are influential organisations, whereas donors, development banks and non-government organisations do not appear to be as influential in the development of adaptation policy in the health sector. Finally, the study highlights the importance of informal partnerships (or 'shadow networks') in the context of climate change adaptation policy and activities. The health governance 'map' in relation tohealth and climate change adaptation that is developed in this paper is a novel way of identifying organisations that are perceived as key agents in the decision-making process, and it holds substantial benefits for both understanding and intervening in a broad range of climate change-related policy problems where collaboration is paramount for successful outcomes.

This article is a try to analyze the methods and means of using the Internet and social networks based on open sources, in particular as one of the most popular tools for conducting specific information and psychological operations of hybrid warfare. Among other things, the article discusses: the reasons for using social networks as a means of influencing the individual and society; some scientific developments on the methods and purposes of information operations in a hybrid war; examples of using the potential of social networks (on the example of Facebook) in conducting information and psychological operations of hybrid warfare, in particular regarding the formation of social tensions, support of controversial and confrontational radical groups, undermining mobilization readiness, spreading panic, danger, social insecurity among citizens, as well as the means of counteracting such operations by governments, organizations, associations, and individuals that have taken place in practice. The parties' motives to the military information conflict, methods, and means of harmful influences and resistance against them, including international practice, are generally listed. Activities at the international, public, private and civil levels have been demonstrated to effectively protect society from potential harmful impacts on citizens, society, and the State by its "goodwill". The article also deals with the Ukrainian experience of information confrontation in the conditions of information warfare to prevent/reduce side effects from information and psychological operations. The publication can be helpful for journalists-practitioners, students, scientists, and all users of social networks for whom information hygiene and media literacy are a daily necessity. ; Подана стаття – спроба на основі відкритих джерел проаналізувати методи та засоби використання мережі інтернет та соціальних мереж, зокрема як один із найпопулярніших інструментів проведення спеціальних інформаційно-психологічних операцій гібридної війни. У дослідженні розглянуто: причини використання соціальних мереж як засобу впливу на особистість та суспільство; деякі наукові розробки щодо методів та цілей проведення інформаційних операцій в умовах гібридної війни; приклади використання потенціалу соцмереж (на прикладі Фейсбуку) у проведенні інформаційно-психологічних операцій гібридної війни, зокрема стосовно формування соціальної напруженості, підтримки взаємоконтраверсійних та конфронтаційних радикальних груп суспільства, підриву мобілізаційної готовності, поширення панічних настроїв, відчуття небезпеки, соціальної непевності серед громадян різних країн, а також засоби протидії таким операціям із боку урядів, організацій, об'єднань та окремих громадян, що мали місце на практиці. Загально перелічено мотиви сторін військовоінформаційного конфлікту, методи та засоби шкідливого впливів та спротиву проти них, у тому числі із міжнародної практики. Продемонстровано діяльність на міжнародному, державному, приватному та громадянському рівнях щодо ефективного самоубезпечення суспільства від потенційних шкідливих впливів на громадян, суспільства та держави з боку її «доброхотів». Також у статті йдеться про український досвід інформаційного протистояння в умовах інформаційної війни щодо унеможливлення/зменшення небажаних ефектів від інформаційно-психологічних операцій. Публікація може стати в нагоді журналістам-практикам, студентам, науковцям, а також усім користувачам соціальних мереж, для яких інформаційна гігієна та медіаграмотність є щоденною життєвою потребою.

This article is a try to analyze the methods and means of using the Internet and social networks based on open sources, in particular as one of the most popular tools for conducting specific information and psychological operations of hybrid warfare. Among other things, the article discusses: the reasons for using social networks as a means of influencing the individual and society; some scientific developments on the methods and purposes of information operations in a hybrid war; examples of using the potential of social networks (on the example of Facebook) in conducting information and psychological operations of hybrid warfare, in particular regarding the formation of social tensions, support of controversial and confrontational radical groups, undermining mobilization readiness, spreading panic, danger, social insecurity among citizens, as well as the means of counteracting such operations by governments, organizations, associations, and individuals that have taken place in practice. The parties' motives to the military information conflict, methods, and means of harmful influences and resistance against them, including international practice, are generally listed. Activities at the international, public, private and civil levels have been demonstrated to effectively protect society from potential harmful impacts on citizens, society, and the State by its "goodwill". The article also deals with the Ukrainian experience of information confrontation in the conditions of information warfare to prevent/reduce side effects from information and psychological operations. The publication can be helpful for journalists-practitioners, students, scientists, and all users of social networks for whom information hygiene and media literacy are a daily necessity. ; Подана стаття – спроба на основі відкритих джерел проаналізувати методи та засоби використання мережі інтернет та соціальних мереж, зокрема як один із найпопулярніших інструментів проведення спеціальних інформаційно-психологічних операцій гібридної війни. У дослідженні розглянуто: причини використання соціальних мереж як засобу впливу на особистість та суспільство; деякі наукові розробки щодо методів та цілей проведення інформаційних операцій в умовах гібридної війни; приклади використання потенціалу соцмереж (на прикладі Фейсбуку) у проведенні інформаційно-психологічних операцій гібридної війни, зокрема стосовно формування соціальної напруженості, підтримки взаємоконтраверсійних та конфронтаційних радикальних груп суспільства, підриву мобілізаційної готовності, поширення панічних настроїв, відчуття небезпеки, соціальної непевності серед громадян різних країн, а також засоби протидії таким операціям із боку урядів, організацій, об'єднань та окремих громадян, що мали місце на практиці. Загально перелічено мотиви сторін військовоінформаційного конфлікту, методи та засоби шкідливого впливів та спротиву проти них, у тому числі із міжнародної практики. Продемонстровано діяльність на міжнародному, державному, приватному та громадянському рівнях щодо ефективного самоубезпечення суспільства від потенційних шкідливих впливів на громадян, суспільства та держави з боку її «доброхотів». Також у статті йдеться про український досвід інформаційного протистояння в умовах інформаційної війни щодо унеможливлення/зменшення небажаних ефектів від інформаційно-психологічних операцій. Публікація може стати в нагоді журналістам-практикам, студентам, науковцям, а також усім користувачам соціальних мереж, для яких інформаційна гігієна та медіаграмотність є щоденною життєвою потребою.

This article is a try to analyze the methods and means of using the Internet and social networks based on open sources, in particular as one of the most popular tools for conducting specific information and psychological operations of hybrid warfare. Among other things, the article discusses: the reasons for using social networks as a means of influencing the individual and society; some scientific developments on the methods and purposes of information operations in a hybrid war; examples of using the potential of social networks (on the example of Facebook) in conducting information and psychological operations of hybrid warfare, in particular regarding the formation of social tensions, support of controversial and confrontational radical groups, undermining mobilization readiness, spreading panic, danger, social insecurity among citizens, as well as the means of counteracting such operations by governments, organizations, associations, and individuals that have taken place in practice. The parties' motives to the military information conflict, methods, and means of harmful influences and resistance against them, including international practice, are generally listed. Activities at the international, public, private and civil levels have been demonstrated to effectively protect society from potential harmful impacts on citizens, society, and the State by its "goodwill". The article also deals with the Ukrainian experience of information confrontation in the conditions of information warfare to prevent/reduce side effects from information and psychological operations. The publication can be helpful for journalists-practitioners, students, scientists, and all users of social networks for whom information hygiene and media literacy are a daily necessity. ; Подана стаття – спроба на основі відкритих джерел проаналізувати методи та засоби використання мережі інтернет та соціальних мереж, зокрема як один із найпопулярніших інструментів проведення спеціальних інформаційно-психологічних операцій гібридної війни. У дослідженні розглянуто: причини використання соціальних мереж як засобу впливу на особистість та суспільство; деякі наукові розробки щодо методів та цілей проведення інформаційних операцій в умовах гібридної війни; приклади використання потенціалу соцмереж (на прикладі Фейсбуку) у проведенні інформаційно-психологічних операцій гібридної війни, зокрема стосовно формування соціальної напруженості, підтримки взаємоконтраверсійних та конфронтаційних радикальних груп суспільства, підриву мобілізаційної готовності, поширення панічних настроїв, відчуття небезпеки, соціальної непевності серед громадян різних країн, а також засоби протидії таким операціям із боку урядів, організацій, об'єднань та окремих громадян, що мали місце на практиці. Загально перелічено мотиви сторін військовоінформаційного конфлікту, методи та засоби шкідливого впливів та спротиву проти них, у тому числі із міжнародної практики. Продемонстровано діяльність на міжнародному, державному, приватному та громадянському рівнях щодо ефективного самоубезпечення суспільства від потенційних шкідливих впливів на громадян, суспільства та держави з боку її «доброхотів». Також у статті йдеться про український досвід інформаційного протистояння в умовах інформаційної війни щодо унеможливлення/зменшення небажаних ефектів від інформаційно-психологічних операцій. Публікація може стати в нагоді журналістам-практикам, студентам, науковцям, а також усім користувачам соціальних мереж, для яких інформаційна гігієна та медіаграмотність є щоденною життєвою потребою.

Simulating artificial social networks has become popular in recent years with new technological developments. However, the adoption of this new framework in this domain needs to be followed with training processes involving various professionals within the field. To facilitate the construction of this framework, one may suggest creating an artificial environment of networks that simulates regional capacity-building networks in different settings. The objective of this paper is therefore to develop and present an analytical framework that enables the creation and deployment of a certain regional capacity-building network in a government context. In order to accomplish this goal, a simulation game was employed and hierarchical cluster analysis was used. Our findings suggest that specific hierarchical and professional profiles within public administration deserve different government training endeavors. Further steps are outlined in order to consolidate a regional capacity-building network in government.

This article examines the mechanisms underlying the formation of U.S. national clean energy policy network. Informed by the Institutional Collective Action (ICA) framework, this article develops and tests hypotheses regarding cooperation versus coordination hypotheses regarding the reasons underlying clean energy policy actors' networking activities. Using a webcrawler data collection strategy and measuring policy network with hyperlink network, a data set of network relationships among the clean energy policy actors is collected. Exponential Random Graph Models (ERGMs) are applied to test the proposed hypotheses, and results show strong empirical evidence supporting cooperation hypotheses, with partial support for coordination hypotheses.

AbstractChemotherapy is often administered in openly designed hospital wards, where the possibility of patient–patient social influence on health exists. Previous research found that social relationships influence cancer patient's health; however, we have yet to understand social influence among patients receiving chemotherapy in the hospital. We investigate the influence of co-presence in a chemotherapy ward. We use data on 4,691 cancer patients undergoing chemotherapy in Oxfordshire, United Kingdom who average 59.8 years of age, and 44% are Male. We construct a network of patients where edges exist when patients are co-present in the ward, weighted by both patients' time in the ward. Social influence is based on total weighted co-presence with focal patients' immediate neighbors, considering neighbors' 5-year mortality. Generalized estimating equations evaluated the effect of neighbors' 5-year mortality on focal patient's 5-year mortality. Each 1,000-unit increase in weighted co-presence with a patient who dies within 5 years increases a patient's mortality odds by 42% (β = 0.357, CI:0.204,0.510). Each 1,000-unit increase in co-presence with a patient surviving 5 years reduces a patient's odds of dying by 30% (β =−0.344, CI:−0.538,0.149). Our results suggest that social influence occurs in chemotherapy wards, and thus may need to be considered in chemotherapy delivery.

In an attempt to address the debate among social science scholars regarding whether or not online political engagement is a legitimate form of political participation, this study investigates the conditions under which migrants engage politically with virtual communities, and when and how online participation spills over to real-world social mobilization. The case study of Kyrgyz migrants' online activism in virtual social media groups and pages on Facebook and its Russian equivalents VKontakte and Odnoklassniki demonstrates that, although migrants are not likely to routinely participate in, initiate, or continuously engage with political conversations on these platforms, crisis conditions, such as the October revolution in 2020, the first COVID wave the summer of that same year, and the Kyrgyz–Tajik border conflict in April–May 2021, trigger bursts of political activism on social media which carry over to the real-world in the form of fundraising and protest mobilization.