Lustration in Ukraine as a Means of Legitimation of a New Political Regime. ; Люстрація в Україні як засіб легітимації нового політичного режиму

Abstract

The article is devoted to the analysis of the lustration process in Ukraine in 2014-2018 from the point of view of solving certain instrumental tasks by this process. Examples of successful lustration processes in Poland and the Czech Republic are analyzed. Authors determined the main intentions of the new political forces, that got the power after the Revolution of Dignity in the introduction and formation of the features of the lustration mechanism by the Law of Ukraine "On the purification of power". The authors tried to show that the lustration processes in Ukraine in he present conditions have the features of the only means of legitimizing the "new political regime", which creates a certain manifestation and some illusion of the purge of power. It is determined that the process of lustration in Ukraine is defined by the following factors: – the application of measures for the purge of power is carried out from the standpoint of the presumption of guilt, and the for guilt the activities of "criminal authority of Viktor Yanukovych"; – lustration is not carried out on the basis of the principle of individual responsibility; – in Ukraine there is no single independent lustration agency and clear time limits for lustration; – Ukrainian citizens are not interested in the process of lustration, don't have information about the number of lusters, have no access to information about the results of inspections of public figures, and generally do not realize the relevance of lustration more than 20 years after the proclamation of independence. It is suggested that the Law of Ukraine "On the purification of power" in its current form is a kind of continuation of the false tradition of concluding informal agreements with the elites as a means of preserving the monopoly of public authority and the corresponding rent in visually democratic framework. The authors have analyzed the political-legal conflicts that arise from attempts to apply the Law of Ukraine "On the purification of power" to certain categories of officials, since the nature of the tasks performed by some political institutions or authorities makes it almost impossible to apply to their employees or members of this Law. The authors have attempted to demonstrate the complexity of the application of the Law "On the purification of power" on the example of members of the High Qualifications Commission of Judges of Ukraine. ; Статтю присвячено аналізу процесу люстрації в Україні 2014-2018 рр. з точки зору вирішення цим процесом певних інструментальних завдань. Проаналізовано приклади успішних процесів люстрації в Польщі та Чехії. Визначено головні інтенції нових політичних сил, які прийшли до влади після Революції Гідності, у запровадженні та формуванні особливостей механізму люстрації через Закон України «Про очищення влади». Автори намагались показати, що люстраційні процеси в Україні за сучасних умов набувають рис виключно засобу легітимації «нового політичного режиму», що створює певну показовість та ілюзорність очищення влади. Визначено, що процес люстрації в Україні визначається наступними чинниками: – застосування заходів по очищенню влади здійснюється з позиції презумпції винуватості, причому винуватості за діяльність «злочинної влади В. Януковича»; – люстрація здійснюється не на основі принципу індивідуальної відповідальності; – в Україні відсутній єдиний незалежний люстраційний орган та чіткі часові обмеження щодо проведення люстрації; – громадяни України не цікавляться перебігом люстрації, не володіють інформацією про кількість люстрованих, не мають доступу до інформації про результати перевірок публічних осіб, і взагалі не усвідомлюють актуальність люстрації через більше ніж 20 років після проголошення незалежності. Зроблено припущення про те, що прийняття Закону України «Про очищення влади» в існуючому вигляді є своєрідним продовженням хибної традиції укладання неформальних угод елітами як засобу збереження монополії на публічну владу та відповідну ренту в зовні демократичних рамках. Авторами проаналізовано політико-правові колізії, які виникають за спроб застосування Закону України «Про очищення влади» до певних категорій чиновників, адже характер завдань, які виконують деякі політичні інститути чи органи влади, майже унеможливлює застосування до їх співробітників або членів цього Закону. Автори спробували продемонструвати складність застосування Закону «Про очищення влади» на прикладі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.