TRANSFORMATION OF APPROACHES TO RISK ASSESSMENT OF BANK LIQUIDITY ; ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ РИЗИКУ БАНКІВСЬКОЇ ЛІКВІДНОСТІ

Open Access

Abstract

The post-crisis change of approaches of the national regulator (National Bank of Ukraine) to liquidity monitoring and its consequences for banks has been investigated. The nature of formation of liquidity risk of the national banking system due to maturity mismatch between the ratio of long-term assets (credit transactions) to short-term liabilities (customer funds) has been illustrated.It has been proved that transition from discrete to continuous-approximated monitoring leads to reorganization of the risk management systems in banks, which have to develop and implement peculiar models of liquidity management on the basis of forecasting the inflow and outflow of clients' funds at different time intervals, in order to ensure financial sustainability.The introduction by the National Bank of Ukraine of more in-depth approach to the construction and operation of the risk management system causes banks to transform the risk management system, which should be adequate to the peculiarities of the bank's activities, nature and volume of banking and other financial services.It is proposed to consider the adequacy of the bank liquidity not only on the basis of compliance with economic standards, but also based on the results of compliance with the internal liquidity adequacy assessment process (ILAAP), which will be further verified by the regulator in the framework of the supervisory procedures (SREP).The article describes the general approaches to the calculation of ratios of instant liquidity (H4), current liquidity (H5), short-term liquidity (H 6), the reasons for introduction of LCR and NSFR standards by the regulator instead of the standards that exist for a long time, changes in the approaches in controlling the liquidity risk due to introduction of new regulatory requirements.On the one hand, these processes can be considered as a process of implementation of European legislation, in particular Basel II – III; on the other hand, they should be considered as a mechanism for improving the process of liquidity management for reducing banks' vulnerability to shocks and external risks (political, macroeconomic, financial), in order to ensure stable functioning of institutions. ; Досліджена посткризова зміна підходів національного регулятора (Національного банку України) до моніторингу ліквідності ліквідності. Проілюстрована природа виникнення ризику ліквідності національної банківської системи через невідповідність строковості між довгостроковими активами (кредитні операції) та короткостроковими зобов'язаннями (кошти клієнтів).Доведено, що перехід від дискретного до неперервно-апроксимованого моніторингу зумовлює реорганізацію систем управління ризиками в банках, які повинні розробити та впровадити своєрідні моделі управління їх ліквідністю на основі прогнозування надходжень і відтоку коштів клієнтів на різних часових інтервалах для забезпечення фінансової стійкості установи.Запропоновано розглядати достатність ліквідності банку не лише на основі дотримання економічних нормативів, а й за результатами дотримання внутрішньої оцінки достатності ліквідності банку (ILAAP), яка у подальшому перевірятиметься регулятором в рамках проведення оцінки банків за методологією (SREP).В статті охарактеризовано загальні підходи до розрахунку нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), причини впровадження регулятором коефіцієнтів короткострокової ліквідності (LCR) та довгострокової ліквідності (NSFR) замість існуючих тривалий час нормативів, зміни у підходах при контролю за ризиком ліквідністю, у зв'язку із впровадженням нових регуляторних вимог.Зазначені процеси, з одного боку, можна вважати процесом імплементації європейського законодавства, зокрема Базель II - ІІІ, з іншого, варто розглядати як механізм удосконалення процесу управлінням ліквідністю з метою зменшення уразливості банків від шоків та зовнішніх ризиків (політичних, макроекономічних, фінансових) для забезпечення стабільного функціонування установ.